Археологи продемонстрували знахідки, вік яких перевищує тисячу років, на території Чернівців.
У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї представили нові археологічні знахідки, зроблені на території міста впродовж останніх років.
Серед них - гончарний горн пізньоримського часу, візантійська монета, ювелірні прикраси, землеробські знаряддя та фрагменти посуду, які допомагають відтворити історію Чернівців задовго до першої писемної згадки про місто 1408 року.
Однією з основних стала знахідка, зроблена на початку сучасної вулиці Корнелія Дзержика в Чернівцях. Там археологи виявили гончарний горн, який попередньо датують пізньоримським часом - приблизно III-V століттями нашої ери.
Кореспондент Укрінформу надає додаткову інформацію про виявлені артефакти.
ГОРН, ЯКИЙ ПРОЛЕЖАВ У ЗЕМЛІ ПОНАД ПІВТОРИ ТИСЯЧІ РОКІВ
За словами Миколи Ільківа, доцента кафедри всесвітньої історії Чернівецького національного університету та провідного наукового співробітника місцевого музею, дослідження ділянки на межі історичної частини міста та Роші було проведено минулої зими. Хоча навколишня територія вже давно піддалася активній забудові, тут залишився невеличкий шматок землі, який не втрачав зв'язок із сучасним будівництвом.
"На початку, відповідно до дослідницької методики, ми вирили розвідковий шурф — це маленька яма, яка дозволяє з'ясувати, чи не натрапимо ми на якісь старовинні артефакти на цій ділянці, що не підлягає сучасному будівництву," - поділився Микола Ільків.
Першою знахідкою стали маленькі шматочки обпаленого глиняного матеріалу. На їх поверхні археологи виявили круглі відтиски. Коли вдалося знайти ще кілька подібних фрагментів, з'явилася ідея, що це не лише частини культурного шару, а свідчення про конкретну давню будівлю.
Поступово, шар за шаром, науковці очищали ґрунт. Після кількох етапів очищення з'явився округлий контур.
"Тоді ми трохи заспокоїлися: стало очевидно, що наша праця не була марною. Це не просто випадкові залишки з минулого, а дійсно почали виявлятися контури якогось стародавнього об'єкта," - зазначає археолог.
Далі лопати вже не використовували - об'єкт розчищали вручну шпателями, кісточками та пензликами.
Врешті-решт, ми натрапили на згорілу монолітну структуру, що мала діаметр близько півтора метра. В її поверхні помітили кілька невеликих отворів, діаметр яких становив приблизно 3-4 сантиметри.
Таким чином, археологи усвідомили, що перед ними розташований гончарний горн. Ця конструкція мала дві камери. Нижня частина виконувала роль топки: туди закладали дрова, а гаряче повітря через спеціально влаштовані отвори піднімалося вгору, де розміщувався посуд для випалу.
"Традиційно, починаючи ще з міднокам'яної доби - п'ятого-четвертого тисячоліття до нашої ери - і фактично аж до історичного часу така конструкція є характерною для гончарного горна, тобто теплопристрою для випалювання керамічного посуду", - пояснює Микола Ільків.
Знайдений у Чернівцях горн, за словами дослідника, має схожість із реконструкцією горна римського часу, знайденого у Відні.
ЯКІ ВИРОБИ СТВОРЮВАЛИ ГОНЧАРІ ЧЕРНІВЦІВ У РИМСЬКИЙ ПЕРІОД
Горн являє собою лише одну частину більшої історії. Археологи також виявили залишки посуду, серед яких були фрагменти так званого сіродимленого або провінційно-римського керамічного виробу. Подібна кераміка була поширена на величезних просторах Римської імперії і навіть за її межами. Місцеві ремісники переймали технології виготовлення такого посуду, пристосовуючи їх до своїх умов.
"Оця взаємодія цивілізації і варварської периферії на цьому прикладі дуже гарно представлена. І саме кераміка нам дозволила це з'ясувати", - говорить археолог.
Дослідники також виявили залишки двох мисок. Одна з них, за ознаками поверхні, зовсім не піддавалася випалу. Гончар встиг створити цю посудину, відшліфувати її поверхню та прикрасити зигзагоподібним візерунком, але з незрозумілих причин вона не була доведена до фінального етапу виготовлення.
З множини фрагментів, що налічують кілька сотень, археологи змогли приблизно відтворити контури одного з кухонних горщиків. Цей посуд має розширене вінце та трохи звужене дно, що є типовими рисами для виробів того часу.
Особливо цікавою знахідкою стали фрагменти античних амфор. За складом глиняного тіста фахівці встановили, що вони могли походити з Гераклеї Понтійської - давньогрецького поліса на південному узбережжі Чорного моря. В таких амфорах перевозили, зокрема, вино, оливкову олію та інші продукти.
Це свідчить про те, що територія сучасних Чернівців була включена у значно ширші торговельні та культурні зв'язки.
"Безсумнівно, стародавні торгові маршрути вздовж Дунаю та Пруту сприяли тому, що ці товари досягали нашого краю і потрапляли до рук місцевих жителів", - зазначає Микола Ільків.
Археологічні знахідки допомагають дослідникам побачити місто задовго до появи першої писемної згадки.
"Навіть після першої писемної згадки про Чернівці достовірних фактів про ранню історію міста мало. Максимум - хто був старостою, бургомістром. Але якихось деталей про побутове, господарське життя, економіку, торгівлю - цього в писемних документах украй обмаль", - каже археолог.
Саме тому кожна археологічна знахідка може додати до історії міста окрему деталь.
МОНЕТА, ЩО РОЗКРИВАЄ СТОЛІТНЮ ІСТОРІЮ X СТОЛІТТЯ
Іншу частину археологічних досліджень представив асистент кафедри всесвітньої історії Чернівецького національного університету Віталій Калініченко. Він поділився інформацією про пам'ятки Райковецької культури, що датуються VIII-X століттями, а також, згідно з новішими дослідженнями, першою половиною XI століття. На території сучасних Чернівців нині відомо близько 12 поселень та городищ, які пов'язані з цією культурною традицією.
Особливу увагу дослідники приділяють археологічному комплексу в Садгірському лісі. Його виявили ще у 1999 році археологи Сергій Пивоваров та Любомир Михайлина.
Віталій Калініченко зазначає, що ця археологічна знахідка є безпрецедентною для України, оскільки містить численні металеві та ювелірні артефакти. Вчені виявили на сайті майстерні, господарські ями, житла, знаряддя для землеробства, зброю, прикраси та інші важливі предмети.
"Ми продовжили наше дослідження, оскільки така велика кількість металевих виробів, як кольорових, так і залізних, раніше не була знайдена в жодному іншому місці," - поділився Віталій Калініченко.
Серед виявлених артефактів були наральники, мотички, серпи, коси, сокири, долота, ножі, точильні бруски, наковальні та багато інших речей.
У межах комплексу вдалося виявити п'ять наборів сільськогосподарських інструментів. Один з цих наборів містив серпи, чересло і пару сокир.
Окремою категорією артефактів є зброя. Археологи знайшли стрілкові наконечники різних форм, а також сокири, ножиці та інші подібні предмети.
Найбільше дослідників зацікавлюють ювелірні вироби, такі як кільця, лунниці, підвіски, накладки на пояси та інші прикраси. Як зазначає В. Калініченко, подібні предмети в основному зустрічаються в Південній та Центральній Європі, особливо у візантійському культурному контексті.
Однією з найцікавіших цьогорічних знахідок стала монета.
"Цього року ми присвятили значний час її вивченню та ідентифікації. На даний момент нам вдалося успішно розшифрувати її," - поділився археолог.
Мова йде про мідний фоліс, випущений візантійським імператором Константином VII Багрянородним у період між 945 і 959 роками. Ця знахідка є важливою не тільки як окремий предмет, але й допомагає уточнити дати інших археологічних артефактів, знайдених на цьому ж об'єкті.
"Ми маємо датування X століття, що дозволяє нам точно визначити час виготовлення керамічного матеріалу та зробити певні висновки про період існування населення в цей час," - зазначає В. Калініченко.
ЧОМУ X СТОЛІТТЯ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЗАГАДКОЮ
Для історії Чернівців вкрай важливо, що археологічні відкриття допомагають заповнити недоліки в знаннях про десятому столітті.
"X століття - це досить загадковий етап в історії нашого регіону. Відомо лише, що на цих землях проживало слов'янське населення, і на цьому все. Але, як виявляється, тут мали місце справді захоплюючі події," - зазначає Віталій Калініченко.
Знахідки свідчать про землеробство, ремесла, виробництво, торгівлю та контакти населення Чернівців із сусідніми регіонами.
Особливий інтерес становлять прикраси, які мають аналоги на територіях Візантії, Болгарії та інших частин Південної та Центральної Європи.
Дослідники знайшли, зокрема, свинцеві медальйони, кільця, бубонці, намистини, поясні пряжки та накладки. Окремі поясні накладки, за словами В.Калініченка, є надзвичайно рідкісними для території України. Схожі предмети відомі у похованнях печенігів у Молдові та Болгарії.
Одночасно у Чернівцях їх виявили не в крематорії.
"У Чернівцях ці знайдені речі треба певним чином інтерпретувати. Тепер наша задача - шукати могильник", - зазначив дослідник.
Продовження досліджень археологічного комплексу в Садгірському лісі та інших історичних пам'яток Чернівців заплановано на найближчий час. Вчені сподіваються, що нові розкопки відкриють більше інформації про повсякденне життя людей на території сучасного міста в період між другою половиною IX і першою половиною XI століття, зокрема про таємниче для істориків X століття.
ЩО МОЖНА ПОБАЧИТИ НА ВИСТАВЦІ
На виставці "З археологічної мозаїки Чернівців", що проходить у музеї, експонуються артефакти, що охоплюють різні епохи - від бронзової доби до XVIII-XIX століть.
Серед найдавніших експонатів - кераміка, вироби з кістки та каменю, пов'язані з добою пізньої бронзи та культурою Ноа. Їх виявили, зокрема, на території сучасної Роші.
На цій території виявлено бронзову сокиру, яка була випадково знайдена місцевим жителем Іваном Мельничуком на вулиці Заставнянській під час обробки власної ділянки. Чоловік вирішив передати цю знахідку до музейних фондів.
Окремо представили матеріали з Ленківців - території, де розташовувалося поселення княжої доби. Серед них - бронзові бубонці, пряжки та застібка книги.
Варто звернути увагу на фрагмент посудини Вілланова, який є цікавим експонатом. Ця назва походить від місцевості в Італії, звідки традиція виготовлення подібного посуду поширилася на великі території Європи.
Фрагмент має пелюсткоподібно оформлену горловину та оздоблення у вигляді канелюр.
"Якщо з’явиться можливість залучити професійних реставраторів з кераміки, то навіть на основі цього фрагмента можна відновити більшість цієї посудини. Можливо, ми також зможемо знайти інші її частини", - діляться своїми спостереженнями дослідники.
Остання експозиція присвячена австрійським Чернівцям. У ній можна побачити будівельну кераміку та керамічний посуд.
Окремо показали матеріали з нещодавно дослідженого гончарного горна.
Дослідники наголошують, що цьогорічна виставка демонструє далеко не всі знахідки останнього року. Частина матеріалів ще потребує очищення, фотографування, замальовування, реставрації та наукового визначення.
Вперше на виставці були представлені сам гончарний горн та знахідки, що з ним пов'язані.
Для археологів цінність таких знахідок полягає не лише в їхньому віці. Вони дозволяють перейти від загального твердження "тут жили люди" до конкретнішої історії - чим ці люди займалися, що виробляли, з ким торгували та які культурні зв'язки підтримували.
#
