"Цілком ймовірно, що США або Індія..." -- у Фонді державного майна ведуть пошуки інвестора для Миколаївського глиноземного заводу, який буде готовий ризикнути через війну.

Фонд державного майна України планує до липня цього року виставити на продаж Миколаївський глиноземний завод, конфіскований у російського олігарха Олега Дерипаски.

Новий голова Фонду державного майна Дмитро Наталуха поділився цими відомостями в інтерв'ю для видання Forbes.

Відповідаючи на запитання преси про пріоритетні об'єкти для великої приватизації, Дмитро Наталуха зазначив, що до таких належать Одеський припортовий завод (ОПЗ), торгово-розважальний центр Ocean Plaza в Києві, Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат та Миколаївський глиноземний завод. За його словами, це плани на найближчі шість місяців.

— У випадку активів, таких як ОПЗ, важливу роль відіграють стратегічні інвестори. Необхідно усвідомити, що активи, наприклад, ОПЗ або Миколаївський глиноземний завод, мають лише умовну цінність. Вони були спроектовані як складова частина виробничого процесу в часи Радянського Союзу. Отже, продаж ОПЗ для відновлення випуску добрив залежить від того, хто здатен заплатити високу ціну за газ або його транспортування. Важливо також визначити, в рамках якої групи цей актив може бути розвинутий та капіталізований. Аналогічна ситуація стосується й глиноземного заводу. Хоча він і створює додаткову цінність, все ж залишається проміжною ланкою між ресурсами та продуктами з високою доданою вартістю, — підкреслив Дмитро Наталуха.

Він зазначив, що для МГЗ потрібно шукати зовнішнього інвестора, який може "дозволити собі не надто зважати на воєнні ризики" та "своїм прапором, громадянством може гарантувати безпеку активу".

Серед можливих інвесторів голова Фонду державного майна виділив Сполучені Штати Америки та Індію.

-- Є два шляхи. Перший - ми нікого не знаходимо, чекаємо завершення війни, зниження воєнних ризиків і тоді розраховуємо на більшу конкуренцію. Коли закінчиться війна, ми не знаємо, а гроші потрібні зараз. Плюс є нюанс, який не варто недооцінювати. Поки триває війна, у нас є певна свобода діяти в правовому полі. Після завершення бойових дій повернення до "нормальності" може ускладнити застосування екстраординарних рішень щодо активів чи осіб. Тому чекати - це варіант, але питання, скільки за цей час втратить держава. Ми намагаємося порахувати. Другий шлях - знайти стратегічного інвестора, який своєю репутацією або глобальним статусом прикриє актив. Так, можливо, ми продамо дешевше, але в майбутньому, через інтеграцію в глобальний ланцюжок, держава може виграти, - сказав Дмитро Наталуха.

Раніше повідомлялося, що протягом двох років роботи Фонду державного майна, він не зміг сприяти вирішенню серйозної екологічної проблеми, яка виникла на Миколаївському глиноземному заводі (МГЗ), конфіскованому у російського олігарха Олега Дерипаски. Ця проблема, пов'язана з аварійним станом системи зрошення шламових полів, стала відома ще влітку 2022 року.

Як відомо, у березні 2024 року Україна завершила процес націоналізації Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ), який входив до групи компаній "РУСАЛ", і з того часу він знаходиться під управлінням Фонду державного майна України (ФДМУ). 20 березня 2024 року на своєму сайті ФДМУ висловив однозначну позицію щодо планів продажу конфіскованого російського майна, кошти від якого "спрямувати на підтримку та відновлення України". Однак з того часу жодного руху щодо продажу заводу не було.

З початком повномасштабної війни, у лютому 2022 року, підприємство припинило виробництво глинозему, а корпоративні права підприємства перебували під арештом з червня 2022 року.

З п'яти тисяч робітників на сьогодні там залишилось близько 400, які задіяні в обслуговуванні шламосховищ площею близько 400 гектарів та збереження майна підприємства, розказував раніше в у коментарі "МикВісті" очільник МГЗ Олексій Медвідь.

Завод, який не функціонує вже третій рік, став значно більш небезпечним для навколишнього середовища у порівнянні з періодом, коли він працював на повну потужність. Таку думку висловив керівник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповіді на запит "МикВісті" стосовно ситуації на металургійному заводі з початку повномасштабної війни.

Згідно з довідкою, яку "МикВісті" отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: "ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв'язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства".

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Неприпинене спалювання шламу на території шламових полів підприємства мало місце і в 2023 році: це сталося у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (чотири рази).

До липня 2022 року обслуговування системи пилопригнічення шламосховища №2 здійснювалося підрядною компанією. Однак, після обстрілів, їй довелося зупинити роботи, оскільки МГЗ не здійснював оплату за їх послуги протягом майже шести місяців.

Весною 2023 року робота на шламосховищах компанії набула аварійного характеру:

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.