Кореспондентка LIGA.net, розділ "Фінанси"
Національний банк України втретє поспіль підвищує облікову ставку. Цього разу з 16% до 16,5% річних. Регулятор намагається загальмувати інфляцію, що у вересні сягнула 10%, і зробити гривневі заощадження привабливішими.
Висока облікова ставка має значний вплив на ціну кредитів, рівень доходності депозитів та, в кінцевому підсумку, на стабільність гривні. На даний момент Національному банку доводиться вирішувати складну задачу: підвищення ставки може зменшити споживчий попит, але не зможе повністю зупинити інфляційні процеси.
Чому Національний банк України продовжує посилювати монетарну політику, які наслідки це матиме для кредитування та до яких змін слід готуватися українцям - розглянуло видання LIGA.net.
Чому НБУ втретє підвищує процентну ставку та як це вплине на інфляцію? Рішення Національного банку України (НБУ) обумовлене не лише прагненням контролювати інфляційні процеси, але й занепокоєнням, що подальше зростання цін може підточити довіру до гривні, спонукаючи громадян активніше конвертувати свої заощадження у іноземну валюту. У вересні 2026 року річний рівень інфляції зріс до 10%, порівняно з 7,2% у червні. На цьому фоні регулятор продовжує зміцнювати свою монетарну політику. Раніше підвищення процентної ставки сприяло підвищенню інтересу до гривневих депозитів та облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Нині в НБУ сподіваються, що нове підвищення ставки зможе стримати інфляцію та стабілізувати курс гривні. Процес підвищення облікової ставки НБУ розпочав улітку 2026 року, хоча ще в січні цього ж року ставка була знижена.
Відтоді регулятор тричі переглядав ставку в бік збільшення. Наприкінці жовтня вона сягнула 16,5% - найвищого рівня за рік.Читайте такожУ глибині бюджетної кризи. Чи вдасться уряду знайти десятки мільярдів доларів на війнуПричиною стало прискорення інфляції: якщо в червні вона становила 7,2% у річному вимірі, у серпні - 8,1%, а у вересні вже сягнула 10%. Водночас початкові очікування уряду були значно оптимістичнішими. У макропрогнозі, на основі якого формували держбюджет на 2026 рік, інфляцію закладали на рівні 9,9% за підсумками року. Тепер НБУ прогнозує 12,5% - на 2,6 відсоткового пункту більше.Зараз економіка опинилася під подвійним тиском: виробнича активність слабшає, а вартість життя зростає.
Ексголова ради НБУ та колишній міністр економіки Богдан Данилишин зазначає, що проблема полягає не лише в інфляційних процесах, але й у їхній природі. Багато аспектів цінового тиску виникають не з-за надмірного попиту чи великої кількості грошей в обігу. "Високі ставки на кредити намагаються контролювати інфляцію, яка значною мірою викликана зростанням витрат на виробництво та руйнуванням його можливостей", - роз'яснює він. Данилишин додає, що підвищення облікової ставки не може усунути ці першопричини. Вищі процентні ставки не відновлять зруйновані запаси, не знизять витрати на транспортування і не забезпечать підприємства необхідною електроенергією. У той же час, дорожче кредитування може ще більше обмежити можливості бізнесу для інвестицій, розширення виробництва та створення нових робочих місць. Читайте також, як зберегти свої фінанси в умовах 13% інфляції.
Оністрат про інвестиції, мобілізацію та війну: "Висока процентна ставка є засобом боротьби з інфляцією, а не її основною причиною. Якби Національний банк України не реагував, ми б стикалися з ще більшими цінами, ослабленням гривні та відтоком депозитів у валюту", - зазначає президент Національної асоціації банків України (НАБУ) Сергій Наумов. Згідно з директором департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександром Печерицином, інфляційний тиск виявився сильнішим, ніж прогнозувалося, що є першим тривожним сигналом. Проте другий сигнал є більш оптимістичним: регулятор не чекає на подальше посилення цінового тиску, а намагається діяти проактивно. Три підвищення ставки підряд не свідчать про неефективність попередніх рішень НБУ.
Монетарна політика має відкладений ефект, а нові воєнні та економічні шоки можуть нівелювати частину її результатів, каже Наумов. Питання радше в тому, якою ціною для бізнесу й економічного відновлення країна стримуватиме інфляцію.Що буде з цінами і курсом долара Найближчими місяцями українцям варто готуватися до подальшого подорожчання продуктів, пального й послуг. Такий прогноз дає президент НАБУ Сергій Наумов.Пік інфляції очікується взимку - 12,5% на кінець 2026 року і близько 11,7% у першому кварталі 2027-го. Після цього темпи зростання цін мають поступово сповільнитися.Читайте такожБоржників шукатимуть у всіх банках.
Як функціонуватиме нова система? Щодо долара, експерти не очікують різких коливань курсу, але й стабільності гривні також не гарантують. Наумов припускає можливість поступового ослаблення національної валюти. Печерицин прогнозує, що до кінця 2026 року курс може піднятися до 46 гривень за долар або трохи вище. Для порівняння, у макропрогнозі, на основі якого був сформований державний бюджет на 2026 рік, середньорічний курс долара був закладений на рівні 45,7 гривні. З початку 2026 року гривня знецінилася приблизно на 7,7%, до 45,6 гривні за долар. Водночас міжнародні резерви України становлять близько 47 мільярдів доларів, що, за оцінкою Наумова, дозволяє Національному банку України стримувати різкі коливання. Як українцям зберегти свої фінансові заощадження? Наступні місяці Україна може пережити період високої інфляції та дорогих кредитів.
У своєму останньому пресрелізі Національний банк України (НБУ) повідомив, що облікова ставка залишиться на позначці 16,5% щонайменше до середини 2027 року. "Ожидання щодо інфляції серед населення залишаються нестабільними та підвищеними, а оцінки банків та аналітиків помітно погіршилися", - зазначив голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу, присвяченого монетарній політиці, який відбувся 29 жовтня. Водночас НБУ підкреслює готовність коригувати свої рішення в залежності від інфляційного тиску та економічної ситуації. Крім того, KSE Institute надає більш песимістичний прогноз, згідно з яким інфляція перевищить 13% і залишатиметься на цьому рівні до третього кварталу 2027 року. Окремий індикатор для оцінки економічної ситуації подають прогнози Світового банку.
У жовтневому звіті інституція знизила прогнози зростання ВВП України на 2027 рік з 4% до 1,5%. На 2026 рік очікування складає 1,2%. Це коригування пов'язане з прогнозом, що активні бойові дії триватимуть увесь наступний рік. Серед основних ризиків Світовий банк зазначає невизначеність щодо зовнішнього фінансування. Для українців найголовнішим ризиком у цей період є зростання витрат, що перевищує зростання доходів. Тому Данилишин рекомендує перш за все подбати про фінансову подушку та накопичити резерв, що покриватиме три-шість місяців необхідних витрат.
#
