Пресконференція Мерца: ключові моменти його виступу та пропущені питання

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц провів прес-конференцію в Берліні, де підвів підсумки своїх перших 10 тижнів на посаді глави уряду. Варто зазначити, що теми зовнішньої політики та війни Росії проти України були обговорені досить слабо. Репортаж від DW.

Таким Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) бачили рідко. Підбиваючи перед журналістами в Берліні в п'ятницю, 18 липня, підсумки перших десяти тижнів своєї роботи на чолі уряду, більшість запитань до канцлера Німеччини були про внутрішню політику. Війна Росії проти України згадувалася побіжно, про узгоджену купівлю Німеччиною для Києва у США двох ЗРК Patriot - ні слова. Можливо, через те, що відкриті питання щодо цих комплексів залишаються, зокрема - строки поставок зі США - Мерц не назвав це одним зі своїх успіхів. Хоча саме він домовився про це з президентом США Дональдом Трампом. Уже після пресконференції кореспондент DW спробував поставити Мерцу запитання про допомогу Києву, але той лише чемно посміхнувся на шляху до виходу.

Чому це питання не було винесено на обговорення під час першої традиційної літньої пресконференції канцлера Мерца? "Не можу сказати. Можливо, це не є настільки актуальним в даний момент", - висловилася ведуча події, журналістка Уте Вельті (Ute Welty), коли чорний броньований BMW сьомої серії доставив главу уряду до його офісу на березі Шпрее.

Порядок денний формували журналісти з столиці, і все ж вибір тем здавався дивним для Мерца, котрого за його орієнтацію на міжнародний порядок називають "канцлером закордонних справ". Можливо, лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) прагнув змінити свій імідж, який піддається критиці, зокрема з боку ультраправої опозиції з партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН). У своєму вступному слові Мерц зазначив, що "зовнішня політика завжди є частиною внутрішньої". Це прозвучало як спроба виправдання. Лише через два місяці після свого обрання канцлером він активно займається глобальними проблемами і часто вирушає за кордон. Наприклад, 17 липня він відвідав Лондон, де підписав угоду про співпрацю з Великою Британією.

Виступаючи в Берліні, він підкреслив важливість розвитку співпраці в Європі, зокрема з Великою Британією та Францією, а також залучення Польщі та Італії до узгодження спільних дій. Обговорюючи ситуацію в Німеччині, канцлер визначив три основні напрямки роботи свого уряду: вихід німецької економіки з рецесії, боротьбу з нелегальною міграцією та соціальну політику, зокрема, забезпечення доступного житла, що є важливою проблемою для населення країни.

Протягом півтори години Мерц відповів на численні запитання, більшість з яких стосувалися головної внутрішньополітичної інтриги останніх днів — перенесеного затвердження нових суддів Конституційного суду в Бундестазі. Це сталося через суперечку всередині правлячої коаліції, що складається з консерваторів блоку ХДС/ХСС та соціал-демократів, щодо однієї з кандидатур. Канцлера також запитували про міграційну політику, соціальні реформи, зміни в системі охорони здоров'я, мита між США та Європейським Союзом, а також про конфлікт на Близькому Сході.

Військові дії Ізраїлю в Секторі Гази і проти Ірану стали одним із небагатьох моментів, коли Мерц згадав про війну Росії проти України. Він відкинув порівняння воєн на Близькому Сході і в Україні, зазначивши, що на Україну напали, і від неї не надходила "ніяка загроза" для РФ.

Ще раз про війну в Україні Мерц згадав побіжно, коли говорив про ухвалений у п'ятницю, 18 липня, Європейським Союзом 18-й пакет санкцій проти РФ. Затвердження затягнулося на кілька тижнів через заперечення з боку Словаччини. Канцлер розповів, як "мало не щодня" дзвонив словацькому прем'єру Роберту Фіцо, умовляючи зняти блокаду.

Нарешті, Мерц говорив і про зміцнення бундесверу на тлі війни РФ в Україні та загрози нападу на НАТО. Канцлер повторив свою тезу про політику стримування Росії: "Ми хочемо бути в змозі захищатися, щоб нам не довелося цього робити". Уряд у Берліні збирається виділити найближчими роками десятки мільярдів євро не тільки на бундесвер, а й на інфраструктуру - мости, дороги. І це вже внутрішня політика, якій канцлер цього разу приділив більше уваги.