В Україні відбуваються поступові зміни в системі виходу на пенсію: хоча офіційний пенсійний вік залишається незмінним, реальні обставини змушують людей працювати набагато довше. Що стоїть за цими змінами?
Нині можливість отримати державні виплати залежить не стільки від дати народження, скільки від накопиченого страхового стажу. Наприклад, у 2026 році для виходу на заслужений відпочинок у 60 років необхідно мінімум 33 роки офіційно пропрацювати. Якщо ж стажу бракує, вихід на пенсію автоматично відкладається до 63 чи навіть - 65 років.
Зміцнення цих критеріїв зберігатиметься щонайменше до 2028 року. Ситуація розвивається наступним чином:
У 2027 році буде потрібно 34 роки досвіду.
- у 2028 році планка підніметься до 35 років.
Цей метод, по суті, вимагає від людей працювати довше, навіть якщо не вносяться зміни до законодавства стосовно вікових обмежень.
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, під час обговорення на платформі "Що з економікою?" акцентувала увагу на тому, що внаслідок демографічної кризи та змін у структурі ринку праці тривалість професійного життя обов'язково збільшиться.
Тенденція до працевлаштування після досягнення 60-річного віку перетворюється на нову соціальну реальність. Багато людей, особливо тих, хто займається інтелектуальною працею або працює в сервісному секторі, прагнуть зберегти свою соціальну активність. Очікується, що в найближчому майбутньому робота до 70 років і навіть більше стане нормою, що залежатиме виключно від фізичного здоров'я та особистої мотивації кожного.
Проте, незважаючи на бажання людей працювати, суттєвою перепоною залишається дискримінація за віком. Часто роботодавці навіть не розглядають резюме кандидатів старшого віку на стадії початкового відбору. Цей ейджизм перешкоджає реалізації потенціалу досвідчених професіоналів, тому важливо подолати такі упередження для підтримки економічного розвитку країни.
Слід зазначити, що проблема старіння населення є спільною для всіх європейських країн. У державах ЄС активно розвивається концепція "срібної економіки", яка має на меті не лише забезпечити літнім людям можливість працювати, а й інтегрувати їх у соціальне середовище, де їхній життєвий досвід може бути використаний для наставництва та освіти молодого покоління.
В Україні, незважаючи на те, що формальні реформи, спрямовані на підтримку людей похилого віку, відсутні, механізм стажу вже виконує роль у його покращенні. Однак продовження професійної діяльності після 60 років також має свої фінансові вигоди:
- збільшення виплат, коли за кожен додатковий рік роботи нараховуються надбавки;
- процес індексації, що забезпечує регулярний перегляд нарахованих пенсій;
- можливість легально поєднувати заробітну плату з пенсійним забезпеченням.
Економічні зміни також позитивно впливають на тривалість кар'єри. Збільшення ролі сервісного сектору призводить до зниження необхідності в інтенсивній фізичній праці. Додатково, автоматизація повсякденних завдань та впровадження новітніх технологій звільняють час, який можна витратити на професійний ріст.
В Україні сьогодні спостерігається період, коли поняття "пенсійний вік" набуває нової гнучкості. Навіть без формальних розпоряджень, сучасність вимагає адаптації до нових умов: тривалість кар'єри значно збільшується в порівнянні з традиційними стандартами минулого століття.
Експерти стверджують, що значна кількість людей буде змушена працювати до 70-75 років. Основними причинами цього явища є серйозні демографічні зміни, наслідки військових конфліктів та масовий виїзд трудових ресурсів за кордон. Крім того, важливою причиною є фінансова нестабільність: пенсії, які отримують багато літніх громадян, не покривають навіть базових потреб.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський в інтерв'ю The Page підкреслив, що Україна вже зараз потерпає від високого рівня передчасної смертності чоловічого населення, і війна лише поглибила цю кризу.
"На українське суспільство чекає перспектива роботи до 70-75 років. Чимало людей будуть вимушені працювати до глибокої старості, фактично до останніх днів життя, оскільки пенсійні кошти не покриватимуть вартості проживання",- зазначив він.
Вишлінський відзначає, що міграція кваліфікованих жінок середнього віку є ще одним чинником, що призводить до дестабілізації. Це викликає нестачу кадрів на адміністративних та офісних посадах. В результаті, спеціалістам вищої категорії доводиться виконувати рутинні завдання, які раніше виконували помічники.
В умовах дефіциту робочої сили економіка буде змушена адаптуватися в двох основних напрямках. Перший з них – технологічне оновлення. Бізнес все частіше обирає шляхи автоматизації та механізації. Наприклад, у логістичних центрах та на виробництвах замість відсутніх чоловіків запроваджують роботизовані системи. Хоча це може бути економічно вигідним у довгостроковій перспективі, воно вимагає значних фінансових вкладів. Чітким прикладом є аграрний сектор, зокрема, рослинництво, де автоматизація дозволяє досягати тих же обсягів продукції з мінімальним залученням робочої сили.
Другий напрямок - це міграційна стратегія. Україні доведеться переглянути ставлення до залучення іноземців. Страх, що мігранти "відберуть роботу", є безпідставним, оскільки на багато вакансій серед українців претендентів просто немає. Проте залучення робочої сили з-за кордону неминуче принесе нові соціально-культурні виклики.
Відповідно до інформації Пенсійного фонду України на початок 2026 року, в державі проживає 10,2 мільйона пенсіонерів, з яких 2,8 мільйона все ще перебувають у трудовій діяльності.
Більшість, а саме 72,7%, отримують пенсійні виплати по досягненню віку, тоді як інші отримують їх через інвалідність або за іншими підставами.
Розподіл пенсійних виплат на початок року виглядав так:
У березні цього року в Україні проведено масштабну індексацію пенсій на 12,1%. Це підвищення торкнулося більшості отримувачів пенсій, склавши в середньому від 100 до 2595 грн. Індексація вже традиційно відбулася автоматично, без необхідності звертатися до Пенсійного фонду України.
Підвищення не отримали ті, кому пенсію призначено у 2026 році, особи з доходами, що перевищують максимальний розмір пенсії (25 950 грн), а також ті, хто отримує вкрай низькі виплати, що не підлягають загальному процесу індексації.
#Європейський Союз #Європа #Економіка #Україна #Робоча сила #Мігрант #Законодавство #Стратегія #Демографія #Ринок праці #Нація #Автоматизація #Пенсія #Пенсійний вік #Дискримінація #Національна академія наук України #Екосистема #Пенсійний фонд України #Мотивація #Старіння #Лібанова Елла Марленівна #Заробітна плата #Механізація #Працевлаштування #Дискримінація за віком