Замість "незначної переможної війни" в Ірані, Трамп та весь світ стали свідками різкого зростання цін на нафту, газ і паливо. Усе людство вже починає відчувати наслідки цієї кампанії, і ці витрати продовжать зростати. У той же час, Росія демонструє свої нафтові доходи, які підтримують її нестабільну економіку від загибелі.
28 лютого 2026 року стало знаковою датою, що кардинально змінила світовий порядок. У цей день Сполучені Штати та Ізраїль розпочали військові дії проти Ірану. Основною метою США було швидке захоплення іранських нафтових ресурсів для зміцнення свого впливу на світові ціни на нафту, тоді як Ізраїль прагнув ослабити позиції Ірану та його підтримуваних угруповань, таких як "Хезболла".
Однак військові дії продемонстрували американцям, що Іран зовсім не можна порівняти з Венесуелою. Натомість, замість очікуваних додаткових мільйонів барелів іранської нафти, США та решта світу, включаючи Україну, зіткнулися зі значним зростанням цін на нафту, пальне та продукти. І, судячи з усього, ця ситуація затримається надовго.
Керівниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва підкреслила, що навіть у разі, якщо війна в Ірані завершиться вже завтра, світова економіка не зможе миттєво відновитися до рівня, який існував до кінця лютого, немов за допомогою чарівного дотику.
"На відновлення знадобиться чимало часу", - заявила вона.
Глобальна енергетична криза
Першим і найбільш відчутним наслідком війни в Ірані для світової економіки стало різке підвищення цін на нафту. В ніч на 2 березня, під час першої торгової сесії на біржах після початку "Епічної люті", ціни стрибнули більш ніж на 20 доларів, досягнувши позначки понад 90 доларів за барель. І це було лише початком тенденції. Наприкінці березня вартість нафти наближалася до 120 доларів за барель.
Це призвело до підвищення цін на паливо в багатьох країнах світу. Як зазначив Сергій Куюн, директор консалтингової компанії "А-95", в результаті першого тижня військових дій вартість дизельного пального в Німеччині та Нідерландах зросла на 16 гривень, а в Польщі – на 15 гривень. Не оминули цей тренд і Сполучені Штати, де ціни на бензин і дизель досягли рекордних сезонних значень. За даними Американської автомобільної асоціації, середня вартість бензину 13 квітня становила 4,12 долара за галон, що приблизно дорівнює 45 гривням за літр.
Ціни на пальне також не обійшли стороною Україну. Вартість дизельного пального на автозаправних станціях перевищила 90 гривень за літр, наближаючись до позначки у 100 гривень. Літр бензину також стрімко наближається до 90 гривень.
У останні тижні, на фоні безладних переговорів щодо можливого завершення війни в Ірані, спостерігається певне зниження тренду. Світові ціни впали, що призвело до зниження вартості пального в Україні. Однак ціни все ще залишаються на значно вищому рівні, ніж до періоду "Епічної люті" Трампа.
І ситуація може різко змінитися - в будь-який момент на Близькому Сході замість переговорів знову можуть пролунати звуки зброї.
"У разі відсутності угоди [про мир], нас чекає багато вибухів", - заявив президент США Дональд Трамп.
Глухий кут перемовин вже знову підштовхнув світові ціни на нафту до позначки понад 100 доларів/барель. Станом на 27 квітня, Brent знову торгувався по майже 102 долари за бочку.
Окремі експерти висловлюють припущення про можливий підйом цін до 200 доларів за барель. Такі зміни на глобальному ринку, безумовно, швидко позначаться на цінах на паливо на українських автозаправних станціях, встановлюючи нові рекорди. За даними ЗМІ, питання про потенційний стрибок цін на нафту до 200 доларів обговорювалося навіть у адміністрації президента США.
Дмитро Льоушкін, паливний фахівець і засновник групи компаній Prime, не виключає можливості значного підвищення цін на нафту та котирувань газойлю, що безпосередньо вплине на ціни на українських автозаправках. Він зазначає, що ситуація буде залежати від дій Тегерана та його партнерів, а також від рішення США щодо проведення наземної операції в Ірані.
"Це залежить від можливого загострення ситуації з Іраном та можливих атак з їхнього боку на порт Янбу в Саудівській Аравії, який є ключовим для експорту нафти та дозволяє обходити заблоковану Ормузьку протоку, важливу для морських перевезень. Важко передбачити, який вплив це матиме на ціни, але експерт упевнений, що в таких умовах зниження вартості навряд чи відбудеться."
Він додає, що в разі такого розвитку подій стрибок цін на АЗС до позначки у понад 100 гривень за літр - цілком реалістичний сценарій.
Льоушкін застерігає, що тривалі бойові дії на Близькому Сході, які ведуть до зменшення постачань нафти та газу на міжнародний ринок, значно ускладнять Україні пошук дизельного пального та газу. У такій ситуації їх доведеться добувати по частинах і за будь-яку ціну.
"Раніше ми подорожували до Румунії для закупівлі газу. Однак у нашій останній поїздці ми вирушили до Албанії, практично на кордон з Грецією. Це виявилося досить витратним з точки зору логістики, а ближче варіантів немає. Наступного разу, ймовірно, ми оберемо шлях до Туреччини через сухопутний коридор", - ділиться експерт своїми думками щодо пошуку ресурсів під час активних бойових дій на Близькому Сході.
Він зазначає, що реалізація такого сценарію може призвести до логістичної кризи в Україні. Суть у тому, що при незначних обсягах перевезень використання великих суден стає економічно невигідним, а доставку пального доведеться здійснювати бензовозами, для яких існує нестача водіїв.
Однак навіть якщо уявити, що Іран і США зможуть укласти мирну угоду вже завтра, і найбільш економічний маршрут для постачання нафти з Перської затоки знову запрацює на повну силу, не слід очікувати, що ціни на нафту та пальне, немов за дотиком чарівної палички, повернуться до колишніх рівнів. Країнам регіону знадобиться певний час, щоб відновити видобуток нафти до показників, які були до початку конфлікту. Крім того, невідомо, в якому стані опиниться їхня нафтогазова інфраструктура на той момент.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у бесіді з УНІАН вказує, що у випадку відкриття Ормузької протоки, за найоптимістичнішими прогнозами, ціни на нафту можуть знизитися до 70 доларів за барель. Для України це означатиме новий етап зниження цін на автозаправних станціях, хоча не відразу, а лише після реалізації старих запасів, які були придбані за вищими цінами.
Втім, зміна цінників на стелах АЗС - це лише верхівка айсбергу. Адже подорожчання пального по всьому світу призводить до маси проблем - зокрема, зростання цін на продукти харчування. Через брак авіаційного палива менш доступними стають подорожі.
Сенсація для глобальної спільноти та її вплив на Україну.
Різке зростання цін на паливо призвело до посилення інфляційних процесів у світі. Міжнародний валютний фонд знизив свої прогнози щодо зростання глобальної економіки, встановивши його на рівні 3,1% через напружену ситуацію на Близькому Сході, а також підвищив прогноз інфляції до 4,4%. У кінці квітня президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі закликав звернути увагу на можливий ріст цін на продукти харчування, якщо конфлікт на Близькому Сході затягнеться, оскільки це може призвести до проблем з постачанням добрив.
Авіаперевізники активно анулюють рейси та підвищують ціни на квитки. Наприклад, KLM Royal Dutch Airlines, яка є національним авіаперевізником Нідерландів, планує скасувати 160 рейсів у наступному місяці з аеропорту Амстердама Схіпхол. Крім того, німецька Lufthansa оголосила про скасування 20 тисяч рейсів.
У Європейській комісії закликають мешканців держав-членів союзу знизити використання пального та здійснювати трудову діяльність дистанційно.
Україна також активно залучена до світових тенденцій.
Андрій Шевчишин у бесіді з УНІАН підкреслив, що вартість нафти, що коливається навколо 90 доларів за барель, призведе до виведення з української економіки близько 2,7 мільярда доларів. Це становитиме приблизно 1-1,5% від ВВП країни. При цьому прогнозується, що інфляція зросте ще на 2,2%.
"На думку експерта, ще 2,5% витрат пов'язані з непрямим впливом, зокрема, збільшенням вартості постачання товарів та підвищенням витрат на вирощування врожаю, що в свою чергу відобразиться на ціні продукції."
Ціни на агропродукцію зазнають найбільшого зростання. Фахівець зазначає, що підвищення вартості добрив і дизельного пального, які складають до 35-40% у собівартості сільськогосподарської продукції, стало основною причиною цього явища.
"Це відбувалося в найгірший момент - коли йде посівна у аграріїв. Навіть якщо ціни на нафту та пальне відкотяться назад, в них буде висока собівартість продукції, і вони будуть намагатися реалізувати її за високими цінами", - зазначив експерт.
Як повідомляє УНІАН, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що зростання витрат для аграріїв може негативно вплинути на обсяги зібраного врожаю.
"Порівнюючи ціну на паливо до посівної кампанії, і ціну на паливо сьогодні - вона фактично зросла майже на 69%... Та сама ситуація з цінами на добрива. Азотна група на 34-35% вища від минулого року", - зазначав він.
Окрім цього, на вартість товарів в Україні впливають й внутрішні фактори, такі як завершення сезону старих овочів або кризові ситуації в певних секторах, особливо в тваринництві. Відповідно до прогнозів Марчука, в найближчий час ціна на м'ясо в Україні може зрости на 5-7%, тоді як овочі, що входять до складу борщового набору, та молочні продукти можуть подорожчати на 10%.
Це далеко не всі неприємні новини. Після початку військових дій в Ірані ціни на газ у Європі різко зросли, що вплинуло на український імпорт. Андрій Шевчишин зазначає, що якщо ціни залишаться на нинішньому рівні, Україні доведеться підвищити тарифи на газ для населення, щоб покрити бюджетні витрати. Це, в свою чергу, може призвести до подальшого зростання інфляції.
Це лише прямі втрати. Останній прогноз Міжнародного валютного фонду вказує на те, що валовий внутрішній продукт країн Близького Сходу та Північної Африки, до яких Україна постачає сільськогосподарську продукцію і метали, зросте всього на 1,5% замість раніше очікуваних 4%. Це, в свою чергу, може негативно вплинути на обсяги українського експорту і, відповідно, на валютні надходження нашої країни.
Ще одним негативним ефектом війни на Близькому Сході стали різкі коливання валют, через які долар і євро не раз досягали рекордних значень по відношенню до гривні. Проте є і хороші новини: за словами фінансового аналітика, найгірші часи для гривні на валютному ринку вже минули.
"Основний пік навантаження, викликаний ажіотажем, ми вже пережили в березні, коли курс гривні стосовно долара перевищив 44 гривні. Бізнеси та мережі вже адаптувалися до нових цін," - зазначив Шевчишин.
Аналітик відзначає, що навіть якщо судноплавство через Ормузьку протоку відновиться на колишньому рівні, не слід очікувати, що ціни на товари, які вже піднялися, повернуться до своїх попередніх значень.
"Імпульс вже отримано. Проблеми аграріїв, які вступили у ринок з високими цінами, незабаром стануть актуальними. Тарифи перевізників вже закладені у бюджет. Ніхто не планує знижувати вартість перевезень. Навіть якщо це не буде 2,2%, умовні 1,5% все ж вплинуть на річну інфляцію", - зауважив він.
Однак, до досягнення стабільного миру на Близькому Сході ще дуже далеко. Навіть у найгіршому з можливих сценаріїв, якщо активні бойові дії в Ірані продовжаться, Шевчишин не вважає, що ціни на нафту залишаться на рівні 200 доларів за барель надовго, оскільки це матиме катастрофічні наслідки для глобальної економіки.
"200 доларів за барель - це стане справжнім ударом для економіки. Навіть при ціні 100-110 доларів ми вже спостерігаємо негативні наслідки в азіатських країнах. Якщо ціна зросте до 200 доларів, це сигналізує про перехід світової економіки в тривалу глобальну кризу, яка торкнеться всіх: і США, і Європи, і Китаю. Безумовно, це також вплине на Україну," - зазначив фахівець.
Однак, коли одна сторона страждає внаслідок війни, інша може отримувати вигоду. Крім нафтових корпорацій та постачальників зброї, до цього списку можна віднести і "країну-бензоколонку" — Росію.
Додаткові доходи від нафти приносять порятунок, але не викликають радості.
Ще наприкінці 2025 року російський Центробанк визнав, що російська економіка ризикує перейти до падіння. Зросла кількість збиткових компаній у будівельному, транспортному і нафтогазовому секторах. Не кращим чином почувала себе ще одна важлива годівниця російського бюджету -металургія. Частина російських підприємств вимушено скорочували робочий тиждень.
Доходи країни-агресора з нафтогазового сектора зазнали значного зниження в 2025 році, в результаті падіння цін на нафту (яке тривало до початку війни в Ірані), успішних атак українських дронів та введених санкцій. У той же час бюджетний дефіцит продовжував стабільно зростати. За підсумками минулого року, надходження від основного джерела фінансування російського уряду зменшилися на 24%, до 8,48 трильйона рублів, що стало найнижчим показником з часів пандемії у 2020 році.
У лютому 2026 року, всього за кілька тижнів до початку конфлікту на Близькому Сході, інформаційне агентство Reuters повідомило, що фінансові резерви, призначені для покриття бюджетного дефіциту Росії, можуть закінчитися до кінця року.
Проте, розв’язавши конфлікт в Ірані, Трамп насправді відтягнув момент, коли російська економіка могла б зазнати краху. Згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства, доходи Кремля від експорту нафти в березні зросли вдвічі, досягнувши 19 мільярдів доларів. Це стало можливим, зокрема, через рішення США про тимчасове скасування санкцій на російське "чорне золото".
Зараз російський нафтний сорт Urals демонструє найвищі показники з літа 2022 року. Якщо в період з початку 2026 року до початку "Епічної люті" Трампа ціна російської нафти становила 45 доларів за барель, то на даний момент вона перевищила позначку в 90 доларів.
Андрій Шевчишин нагадує, що у російський бюджет закладалася ціна Urals на рівні 59 доларів за барель. А отже її подорожчання до 90 доларів означатиме збільшення бюджетних доходів РФ приблизно на 50%.
За підрахунками експерта, до кінця 2026 року Росія заробить додатково 16 мільярдів доларів - за умови збереження поточних цін, і якщо працюватимуть усі ключові порти. Разом з тим, з цих коштів лише половина піде до бюджету, а решта - на розвиток нафтових компаній.
Однак він не відкинув можливість прийняття законопроєкту, що передбачатиме додаткові податки для нафтових компаній, які вони "повинні будуть сплатити" - у такому випадку вся сума в 16 мільярдів доларів надійде до бюджету Росії.
Згідно з інформацією від Bloomberg, російські урядовці активно обговорюють можливість введення податку на надприбутки для деяких компаній у сировинному секторі та банківської сфери, ймовірно, намагаючись забезпечити тривалість та інтенсифікацію фінансових надходжень від нафти та газу.
"Проте, можливо, цей законопроєкт і не буде актуальним. Вспомніть про зустріч Путіна з бізнесменами, де один із присутніх висловив бажання внести додаткові кошти," - міркує Шевчишин.
Енергетичний експерт Геннадій Рябцев у розмові з УНІАН додає, що з початку військової кампанії в Ірані нафтогазові доходи Росії склали понад 10 мільярдів доларів. За його словами, стрибок цін на нафту знижує ймовірність того, що Кремль вже зараз почне відчутно "затягувати паски", як прогнозувалось раніше.
"Зростання цін на нафту може дозволити Росії продовжити війну в Україні, не проводячи секвестр бюджету", - зазначив він.
І це не єдині гарні новини для росіян. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко додає, що завдяки відновленню транзиту російської нафти трубопроводом "Дружба" до Угорщини та Словаччини Росія додатково зароблятиме 400 мільйонів євро на місяць. Та й інші країни ЄС поки не сказали остаточного "прощавай" російському "чорному золоту". Втім топ-посадовці блоку запевняють, що ЄС, як і планувалося, заборонить імпорт російської нафти до кінця 2027 року.
Щодо газових постачань, вже було здійснено перший крок: з 25 квітня Європейський Союз заборонив купівлю "блакитного палива" у окупантів за короткостроковими угодами. Що стосується довгострокових контрактів, то їхня заборона набуде чинності до кінця року. Проте, блок залишив для себе можливість скасувати це рішення, якщо енергетична безпека Європи виявиться під загрозою.
Однак, незважаючи на високі ціни на нафту і позитивні тенденції на ринку, економіка Росії все ще стикається з непростими викликами.
Екс-член Ради НБУ Віталій Шапран підкреслює, що, хоча в квітні російська влада очікує отримати приблизно 1 трильйон рублів з нафтогазових доходів, що вдвічі перевищує середні показники останніх місяців, бюджетний дефіцит Росії залишається у кілька разів більшим.
Додаткові надходження до бюджету не змогли підняти настрій диктатора, оскільки за перший квартал дефіцит федерального бюджету досяг 4,6 трильйона рублів. Хоча уряд РФ намагається приховати дані про дефіцит консолідованого бюджету за цей період, відомо, що вже за перші два місяці він становив приблизно 6 трильйонів рублів. Російські регіони, які раніше демонстрували профіцит, розпочали 2026 рік із значним дефіцитом, і темпи його зростання вражають. Тож трильйон рублів, отриманий у квітні, для бюджету путінського режиму - це як намагатися лікувати кульове поранення за допомогою подорожника, - зазначив експерт.
Російські урядовці відкрито визнають, що економічна ситуація залишає бажати кращого. На думку міністра економіки Росії Максима Решетнікова, нинішні умови є більш складними, ніж у попередні роки, через зміцнення рубля, підвищені процентні ставки, нестачу робочої сили та бюджетні обмеження.
"Згідно з нашими останніми даними, ці резерви в значній мірі вичерпані. Це справді так, і макроекономічна обстановка є набагато складнішою," - підкреслив він.
Незважаючи на те, що зростання доходів від нафти та газу надає можливість окупантам відсунути неминучий крах своєї нестійкої економіки, це також дає їм додаткові ресурси для продовження конфлікту між Росією та Україною. Чим довше триватиме безглузда політична гра Трампа, тим більше впевненості відчуватиме його "друг" Путін.
...Військова кампанія США в Ірані замість очікуваної американським політичним керівництвом швидкої перемоги принесла світовій економіці багатомільярдні втрати і нові цінові рекорди, тоді як заявлені цілі операції фактично досягнуті не були. Водночас "Епічна лють" дозволила збагатити світові нафтові компанії і підкинула Росії грошей на війну проти України.
На жаль, час вже не можна повернути назад. Раніше експерти вважали 2026 рік критичним моментом для російської економіки, але тепер прогнози змінилися – агресор може продовжувати конфлікт ще довше. Зрештою, цей велетень на глиняних ногах все одно впаде, проте тепер у нього з’явилося більше часу. І за це ми повинні дякувати головному "миротворцю" світу – Трампу.
#бюджет #Дональд Трамп #бензин #Lufthansa #порт #Природний газ #Інфляція #Національний банк України #Українська гривня #Нафта #Паливо #Європейський Союз #Європа #Росія #Економіка #Дощ #Україна #Китай (регіон) #Європейська комісія #Німеччина #Володимир Путін #Міжнародний валютний фонд #Туреччина #Bloomberg L.P. #Близький Схід #Нідерланди #Друга Польська Республіка #Ізраїль #Рубль #Іран #Греція #Бойові дії #Тегеран #Українське незалежне інформаційне агентство #Заправна станція #Світова економіка #Венесуела #Військова кампанія #Дизельне паливо #Міжнародне енергетичне агентство #Амстердам #Албанія #Аравійський півострів #Америка #Бочка (одиниця виміру) #Дефіцитне фінансування #Добриво #Автомобільне паливо #Королівство Нідерландів
