Росія здатна задовольнити лише 70% своїх потреб у паливі.

Економічні труднощі в Росії все більше стають очевидними для населення. Яскравим прикладом цього є нестача пального, яка спостерігається навіть у тих регіонах, де активно видобувають нафту. Тим часом, напередодні виборів у вересні, російська влада робить спроби створити враження стабільності та добробуту.

Цю інформацію в ефірі "Громадського радіо" озвучив головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень при Національному інституті стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус.

За його словами, у Росії зараз відбувається перерозподіл пального на користь Москви, через що його нестача стає відчутною навіть у нафтовидобувних регіонах.

"Існує жарт, що ставить риторичне питання: чи існує життя поза межами МКАД, тобто Московської кільцевої дороги? Адже насправді складається враження, що Петербург отримує особливу підтримку, адже це рідне місто президента. Загалом, ці реалії стають дедалі більш явними, особливо в умовах нинішнього дефіциту пального в країні, яка відома своїми нафтовими ресурсами", - підкреслив Ус.

Економічний експерт зазначає, що Росія не здатна повністю задовольнити свої потреби в паливі. Відповідно до наявної статистики, обсяги виробництва в країні забезпечують приблизно 70% внутрішнього попиту.

"Відповідно до актуальних статистичних відомостей, Росія здатна самостійно забезпечити себе лише на 70% у сфері пального. Це означає, що країна не може повністю задовольнити свої потреби. У цьому контексті очевидно, що відбувається перерозподіл ресурсів на користь Москви", - зазначив він.

За словами Уса, дефіцит уже відчувається навіть у таких нафтовидобувних регіонах, як Тюменська область. Значну частину доступного пального, за його словами, спрямовують до столиці.

Експерт підкреслив важливість найближчих трьох днів голосування в Росії, які відбудуться з 18 по 20 вересня. Він вважає, що в цей час уряд буде прагнути створити враження стабільності та політичної боротьби.

Він навів яскравий приклад – передвиборчі дебати, що відбулися 1 вересня. Як зазначив Ус, протягом цих дебатів молодий регіональний депутат від КПРС Бондаренко сміливо розпочав обговорення соціально-економічних викликів, з якими стикається Росія.

Зокрема, під час обговорення він підкреслив питання закриття медичних установ і низький рівень заробітних плат, наводячи при цьому конкретні статистичні дані.

"І, власне, під час його виступу, там же вони ж не можуть без провокативних питань, тому його запитали, чий Крим. А він, через те, що це Росія, сказав, що російський, але одразу додав: "Але Росія не належить російському народу". І далі почав казати факти про те, що закрилося стільки-то лікарень, стільки-то людей отримують зарплату нижче прожиткового мінімуму. Тобто він почав казати цифри", - розповів економіст.

Водночас ведучий дебатів Володимир Соловйов, якого Ус охарактеризував як основного російського пропагандиста, намагався виправдати економічну ситуацію в державі та підтримати позицію правлячої партії "Єдина Росія".

Згідно з висловлюваннями Уса, це вказує на те, що дебати, які проходять у Росії перед виборами, насправді не відповідають основним засадам політичної конкуренції.

"Слід додавати "квазі". Квазі дебати, квазі вибори. Тобто зрозуміло, що це все робиться суто заради такої красивої картинки", - зазначив він.

Одночасно, за словами фахівця, виступ Бондаренка виявив ті проблеми, які російська влада намагається ігнорувати. Серед них він особливо акцентував увагу на питаннях забезпечення паливом.

"Але, тим не менше, якраз на них щодо економічного стану оцей Бондаренко, він якраз і підсвітив, як кажуть, ці проблеми, про які влада взагалі не хоче говорити", - сказав Ус.

Окремо фахівець у галузі економіки висловив свою думку щодо пропозиції американського сенатора Ліндсі Грема, яка передбачає збільшення мит на імпорт з країн, що активно закуповують російські товари. Він зазначив, що одним із основних об'єктів цієї ініціативи є Китай.

Ус зазначив, що американський ринок уже тривалий час залежить від китайських товарів. За його словами, ця залежність сформувалася ще близько 20 років тому і з того часу лише посилилася.

Економіст нагадав про книгу "Year Without Made in China", яка вийшла у США приблизно 2006 року. За його словами, її автор зазначав, що на той час не існувало американської родини, яка протягом року не придбала б хоча б одного товару, виготовленого в Китаї.

Водночас позиції Китаю у світовій торгівлі за цей період значно посилилися. Ус зазначив, що у 2001 році частка Китаю у світовій торгівлі товарами становила близько 6%, а нині країна посідає перше місце із суттєвим відривом від інших держав.

Він вважає, що введення високих мит на імпорт з країн, які закуповують російську продукцію, може спричинити підвищення цін для споживачів у США.

У якості ілюстрації Уc навів приклад з виробництвом одягу в США. Він зазначив, що після ухвалення адміністрацією Дональда Трампа рішення про збільшення мит, виробники почали звертати увагу на те, що приблизно 90% одягу, що продається в Америці, фактично виготовляється в Азійських країнах.

"Це свідчить про надзвичайну залежність, і ця проблема, в свою чергу, затримує ухвалення цього законопроекту", - зазначив експерт.

Водночас, на думку Уса, якщо США все ж підвищать мита для основних покупців російської продукції, це може створити додатковий економічний тиск на Росію. Зокрема, Китай, Індія та інші великі покупці можуть переглянути свої підходи до торгівлі з РФ.

При цьому економіст підкреслив, що Європейський Союз також продовжує бути споживачем російських товарів.

"Європейський Союз також купує у Росії багато продукції, тому за всі понад 4,5 роки повномасштабної війни ідея повного торговельного ембарго на стосунки ЄС та Росії не була прийнята", - зазначив Ус.

За його словами, ЄС досі не готовий повністю відмовитися від російських ресурсів та економічних зв'язків із РФ. Він також навів як приклад суперечку між Німеччиною та Росією навколо роботи "Русского дома" в Берліні та Інституту Гете в Росії.

Водночас Ус зазначив, що США прагнуть зменшити залежність власної економіки від інших держав. Саме тому, на його думку, питання підвищення мит залишається актуальним, попри ризики для американського ринку.

Економіст додав, що після завершення парламентських канікул Палата представників США повернулася до роботи. На його думку, рішення щодо відповідного законопроєкту бажано ухвалити до виборів до Палати представників, які мають відбутися 2 листопада.