Однією з основних рис, які роблять країни привабливими для прямих іноземних інвестицій (ПІІ), є політична стабільність. Проте в сучасних умовах це виглядає радше як розкіш, а не звичайне явище, адже війни та внутрішні конфлікти продовжують охоплювати різні держави на планеті.
Згідно з інформацією, наданою ACLED (Armed Conflict Location & Event Data), у 2024 році в світі було зареєстровано близько 200 тисяч інцидентів, пов'язаних з військовими та силовими конфліктами. Це на 25% перевищує показники 2023 року і майже вдвічі більше, ніж п'ять років тому.
Однак, експерти з прямих іноземних інвестицій зазначають, що капітал не оминає ризиковані зони. Деякі сектори вже мають досвід функціонування в умовах високої невизначеності, а значні ризики часто компенсуються шансом на отримання великих прибутків під час відновлення після війни.
Приклад України у цьому контексті теж показовий. Попри активну фазу війни, країні вдалося не лише утримати частину ПІІ, а й залучити нові. Знову ж таки мова про приватні, не державні інвестиції. Іноземний бізнес свідомо заходить в Україну аби бути серед перших, хто візьме участь у її майбутньому відновленні.
Суть полягає в фінансах.
Країни, які зазнають війни або тільки починають відновлення після неї, залишаються вкрай вразливими. Конфлікти часто спалахують у тих державах, де інвестиційний клімат і так є непростим через бідність населення або корупцію в органах влади. Внаслідок цього, значна частина капіталу, що проникає в зони конфлікту, походить від класичних тактичних інвесторів, яких приваблює можливість високих прибутків у періоди нестабільності. Ці компанії звикли до роботи в умовах підвищеного ризику, тому їх не так просто зупинити, навіть коли спалахують збройні конфлікти.
Україна сьогодні лишається нехай і одним із найризикованіших, але і найбільш перспективним ринком у Європі
Йдеться, насамперед, про сектор видобутку корисних копалин. Згідно з дослідженням UNCTAD (Конференція ООН з торгівлі та розвитку), приблизно 50% прямих іноземних інвестицій (ПІІ) надходять до країн з політично та економічно нестабільною ситуацією.
Отже, в Анголі, яка славиться своїми нафтовими ресурсами, обсяги прямих іноземних інвестицій зросли більш ніж на 155% протягом п'яти років громадянського конфлікту (1998-2002). Це стало можливим, оскільки енергетичні компанії мали намір вийти на цей ринок ще до початку бойових дій.
Схожа ситуація спостерігалась і в Іраку після знищення режиму Саддама Хусейна. Протягом 2010-2014 років ця країна потрапила до списку глобальних лідерів за темпами інвестиційного зростання, незважаючи на терористичні акти, вчинені ІДІЛ.
У Демократичній Республіці Конго, де насильство триває з 1990-х років, видобуток кобальту, міді, золота та олова продовжує привертати увагу інвесторів з Китаю, Бельгії, Франції та Південної Африки.
Проте не лише тактичний інвестиційний капітал дивиться в бік країн у стані війни. Дослідження Світового банку показують: прибутковість інвестицій у державах із нижчим рівнем миру в середньому на 8% вища, ніж у стабільних країнах. А на практиці ця різниця може бути ще суттєвішою.
Юристи відзначають, що навіть обережні інвестори не обходять Україну стороною -- вони хай і не запускають бізнес повною мірою, але принаймні реєструють свої представництва. Найрішучіші ж не чекають, вони вже працюють. Адже зрозуміло: перші на ринку матимуть найбільші можливості долучитися до відбудови України та отримати стратегічні переваги для власного розширення.
Окрім цього, Україна володіє винятковою перевагою, якої нерідко позбавлені інші країни, що перебувають у конфлікті — це безпосередня близькість до основних ринків Європейського Союзу та Великої Британії. Цей аспект не залишається непоміченим для стратегічно налаштованих інвесторів, які бачать в Україні потенційного довгострокового партнера.
Куди направляють інвестиції в Україні?
Одним із найперспективніших напрямів для інвестування в Україні сьогодні є, звичайно, Military Tech. У 2025 році саме цей сектор має залучити сотні мільйонів інвестицій. Україна вже довела, що здатна генерувати інновації прямо на полі бою, тому закономірно, що тут запускають виробництво такі світові гіганти, як Rheinmetall, Baykar, Waagner-Biro та ін.
Розвиток відбувається й у суміжних сферах: логістиці, енергетиці, виробництві будматеріалів. Яскраві приклади -- будівництво вітрової електростанції DTEK на 500 МВт у співпраці з Vestas, відкриття заводів із виробництва будівельних матеріалів ірландською компанією Kingspan Group тощо.
Польський бізнес активно розвивається в Україні. Згідно з даними Аналітичного центру Gremi Personal, які ми раніше згадували, після початку повномасштабної війни в Україні з'явилося приблизно 300 нових польських компаній. На лютий 2024 року їхня кількість перевищила 3 600, з яких більше 3 000 вже беруть участь у відновлювальних роботах в Україні. Серед відомих польських інвесторів, які працюють на українському ринку, можна виділити такі компанії, як Budimex, Orlen, Cersanit, Unimot та інші.
У 2024 році Україна залучила прямі іноземні інвестиції на суму $3,3 млрд. Хоча цей показник нижчий за довоєнні обсяги (згідно з даними UNCTAD, у 2021 році інвестиції становили $7,3 млрд), активність інвесторів в умовах війни є яскравим свідченням довіри до українського ринку. Попереду країну чекають ще серйозні виклики. За прогнозами Світового банку, для відновлення Україні необхідно близько $524 млрд, а конфлікт досі триває.
Днями український уряд представив нову програму діяльності, у якій не забув і про залучення інвестицій в країну. Зокрема, бізнесу обіцяють, що найближчі п'ять років діятиме мораторій на перевірки бізнесу, 200 процедур буде переведено на декларативний принцип, а ще 60 -- взагалі скасовано до кінця 2026 року. Заплановано також приватизацію на 12 млрд грн, розвиток інфраструктурних проєктів у рамках державно-приватного партнерства та прискорення продажу санкціонованих активів. Усе це можна розцінювати не лише як обіцянки діючому бізнесу, але й зелене світло інвесторам.
Сьогодні Україна залишається, хоч і серед найбільш ризикованих, проте також і одним із найперспективніших ринків у Європі. Попит на відновлення, який оцінюється в сотні мільярдів доларів, створює унікальні можливості для інвестицій. Тож я хочу навести кілька прямих та виключно економічно обґрунтованих аргументів, які вже активно враховують інвестори у своїх планах стосовно України:
1. Час входження в ринок суттєво впливає на прибутковість інвестицій. Вже сьогодні Україна створює інвестиційне "вікно можливостей", з огляду на прогнозований попит на відновлення, який оцінюється в 524 мільярди доларів.
2. Стратегічні галузі приносять мультиплікатор. Military Tech, енергетика, логістика й будматеріали мають ефект ланцюгового розвитку: інвестиції у ці сфери стимулюють суміжні ринки та підвищують загальну продуктивність економіки. Що добре для інвесторів. Крім того, за розрахунками Світового банку, $1 інвестицій у відновлення інфраструктури генерує від $2 до $3 зростання ВВП у середньостроковій перспективі. Це робить ринок відбудови України одним із найбільш прибуткових у Європі.
3. Час використовувати пропоновані державні стимули. Податкові пільги, мораторій на перевірки та програми державно-приватного партнерства зменшують вхідні бар'єри.
4. Локальні, а не зовнішні провайдери мінімізують бізнес-ризики. Досвідчені партнери у сфері HR та бізнес-сервісів дозволять уникнути головного "вузького місця" інвестицій у кризових країнах -- дефіциту кваліфікованої робочої сили. Без цього інвестиційні плани ризикують залишитися спекулятивними та важкореалізованими.
5. Ефект низької бази. Через воєнний спад активи в Україні часто недооцінені. Це створює "точку входу" за нижчими цінами з потенціалом значного зростання капіталізації після стабілізації.
6. Диверсифікація ланцюгів постачання. Компанії ЄС уже виводять виробництва з Китаю та Азії ближче до європейських ринків. Україна -- природний кандидат для nearshoring завдяки географії та угодам про вільну торгівлю з ЄС.
7. ЄС-контроль та інтеграція. Україна офіційно має статус країни-кандидата до ЄС. Це означає, що більшість державних реформ (судова система, антикорупційна політика, держзакупівлі) відбуваються під моніторингом Європейської Комісії. Для інвестора -- це зовнішня гарантія змін, якої не мають інші конфліктні країни світу.
Як стверджували стародавні римляни: sapienti sat – для мудрої людини цього цілком достатньо.
#Нафта #Європейський Союз #Європа #Україна #Уряд України #Інвестор #Інвестиції #Бізнес #Енергетична галузь #Китай (регіон) #Європейська комісія #Сполучене Королівство #Логістика #Прибуток (економіка) #Інфраструктура #Світовий банк #Організація Об'єднаних Націй #Корупція #Прямі іноземні інвестиції #Збройний конфлікт #Азія #Франція #Бойові дії #Ірак #Ірландія #Бельгія #Будівельний матеріал #ДТЕК #Війна #Рейнметалл #Стародавній Рим #Кобальт #Мідь #Південна Африка #Ісламська держава Іраку та Леванту #Громадянська війна #Вестас. #Демократична Республіка Конго #Саддам Хусейн #Ангола #Капітал (економіка) #Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку
