Тиск на ставки: як стрімке зростання інфляційних прогнозів порушує передбачення Центрального банку Росії.

Очікування інфляції серед росіян зросли до 14,7% на фоні паливної кризи, що, в поєднанні з рецесією та дефіцитом на нафтопереробних заводах, створює додатковий тиск на Центральний банк.

Очікування інфляції серед росіян зросли з 12,4% у червні до 14,7% у липні, що стало наслідком паливної кризи, відповідно до даних опитування, проведеного інФОМ і опублікованого Центральним банком. Цей показник раніше значно зростав у березні 2022 року. Наразі він досяг найвищого рівня принаймні з січня 2024 року, тоді як попередній максимум за цей період був зафіксований у січні 2025 року на рівні 14%.

Зросла і річна спостережувана інфляція, з 14,2% до 15,1%. Очікувана інфляція через рік серед тих, хто має заощадження, зросла з 11% до 13%, а серед тих, хто не має заощаджень, -- із 13,6% до 16,5%. Це максимальні значення як мінімум із січня 2024 року. Спостережувана інфляція значно зросла лише серед тих, хто не має заощаджень, -- із 15,1% до 17,1%.

Раніше у ЦБ зазначали, що бензин -- це "чутливий товар" як для громадян, так і бізнесу, тому зростання цін на нього може вплинути на їхні очікування. Вплив зростання цін на бензин на інфляційні очікування громадян там називали "важливим фактором" для прогнозу щодо ключової ставки, яку регулятор на засіданні ради директорів 24 липня вирішив знизити до 14,0% годових.

"Ці дані додадуть тривог Банку Росії напередодні обговорення щодо ключової ставки та підтримають його більш жорсткий настрій. Пауза у зниженні ставки та її збереження з жорсткою риторикою залишається базовим варіантом", -- написала головний економіст "Т-инвестицій" Соф'я Донець.

Офіційно, Центральний банк при аналізі інфляційних очікувань спирається не лише на один показник, а на тенденції, які спостерігаються протягом кількох періодів. Проте, величина стрибка, його узгодженість серед різних груп опитаних, а також оновлення рекордів з початку 2024 року роблять ці дані занадто помітними, щоб регулятор міг їх ігнорувати при ухваленні рішень щодо процентної ставки. Таку думку висловив Юрій Кравченко, керівник відділу аналізу банків і грошового ринку компанії "Велес Капітал".

За оновленим прогнозом Банку Росії, середня ключова ставка на 2026 рік очікується в діапазоні 13,7-14,0%, а на 2027 рік прогноз суттєво підвищено до 10,5-12,5% годових. У подальші роки регулятор планує поступово знижувати ставку до 8-9% у 2028 році та до 7,5-8,5% у 2029 році, реагуючи на збереження високих інфляційних ризиків.

Ситуація ускладнюється тим, що жорстка грошово-кредитна політика та рекордні ключові ставки критично обмежують доступ до фінансування для приватного сектору. Комерційні кредити для підприємств стають надто дорогими, через що компанії змушені згортати інвестиційні програми та спрямовувати обігові кошти на покриття боргових зобов'язань.

На тлі цього російська економіка балансує на межі рецесії, демонструючи небезпечне поєднання одночасного гальмування реального ВВП та стрімкого розгону інфляційних процесів. У таких умовах традиційні монетарні інструменти регулятора виявляються малоефективними для стимулювання виробництва, оскільки будь-яке пом'якшення політики здатне спровокувати новий виток знецінення грошей.

Додатковий тиск виникає через постійні напади на нафтопереробні заводи, внаслідок чого значна частка потужностей Росії вийшла з експлуатації. Це призвело до гострого браку пального в багатьох регіонах. У свою чергу, дефіцит спонукав уряд запроваджувати обмеження на продаж пального, що викликало тривалі черги на автозаправках і зробило ринок пального ключовим фактором загального економічного тиску.

Стрімке подорожчання палива, енергоносіїв та транспортних послуг призвело до різкого збільшення витрат бізнесу в агросекторі, рітейлі та промисловості. Отримані збитки компанії змушені оперативно перекладати на кінцеві ціни, що безпосередньо розганяє споживчу інфляцію та знижує купівельну спроможність населення.