Олена Омельченко є партнером у юридичній компанії "Ілляшев та Партнери" та очолює напрямок міжнародної торгівлі.
Україна активно готується до адаптації нових умов торгівлі з Європейським Союзом, оскільки 5 червня завершується термін дії автономних преференцій. У Брюсселі не планують їх продовження.
В даний час українська влада проводить переговори щодо поліпшення торговельних умов на європейському ринку згідно зі статтею 29 Угоди про асоціацію. Однак, чи вдасться досягти позитивних результатів у найближчі тижні, поки що залишається під питанням.
Ще одним серйозним випробуванням для українських експортерів стала масштабна митна конфронтація, ініційована президентом США Дональдом Трампом. Це, зокрема, може викликати зміни в глобальних торгових маршрутах, що стане ще одним викликом для України.
Які кроки планує вжити уряд у відповідь на ці загрози? Які реальні домовленості можливі з Європейським Союзом та Сполученими Штатами? Чи є необхідність в Україні в програмі імпортозаміщення?
На запитання, які поставила керівник практики міжнародної торгівлі Юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Олена Омельченко під час конференції "Торгові війни: мистецтво захисту", відповів Тарас Качка, заступник міністра економіки України та торговий представник країни.
Пропонуємо вам прослухати цю розмову, в якій ви знайдете численні відповіді на запитання, що хвилюють українських експортерів.
5 червня завершується період торговельного безвізу з Європейським Союзом. Яким чином відбуватиметься торгівля з ЄС після 6 червня?
Продовжимо нашу торгівлю так, як і раніше — з високою активністю та енергійністю.
Насправді, для нас режим вільної торгівлі не завершується, адже ми повертаємося до попередньої угоди про вільну торгівлю, яка діяла раніше.
В нас до 6 червня діє розширений доступ на ринок, коли товари, які були лише частково лібералізовані відповідно до зони вільної торгівлі, не мають обмежень.
Тобто - угода про вільну торгівлю і режим вільної торгівлі збережеться. Тому найгірший сценарій, який нас може чекати - це просто повернення до режиму вільної торгівлі, який і був раніше.
І цей режим є досить гарний, адже він не містить мит для промислових товарів, і майже так само - для більшості аграрних товарів.
Безсумнівно, що в контексті товарів, які викликають у нас найбільший інтерес та є водночас чутливими для європейців, автономні торговельні заходи відіграли значну роль. Вони стали корисними не лише в аспекті виходу на ринок, а й у питанні транзитних можливостей.
Однак це було важливо в минулі роки, коли наші порти були закриті. Нині, коли порти функціонують, і весь експорт, що направляється до третіх країн, здійснюється через порти, ми спостерігаємо відсутність значного транзитного вантажопотоку.
Отже, автономні торговельні ініціативи, що раніше були нам дуже корисні, зараз втратили свою значущість.
Який буде подальший розвиток подій і який режим торгівлі нас очікує?
- Рік тому, коли Європейська комісія схвалювала рішення про продовження автономних торговельних заходів, нас попередили, що це продовження буде останнім.
Замість цього, Європейська комісія ініціює перегляд торговельного режиму згідно зі статтею 29 Угоди про асоціацію. Цей механізм сприятиме підвищенню доступу українських товарів до європейського ринку, а також європейських товарів на українському ринку.
Якщо стосовно автономних торговельних заходів все відбувається відповідно до планів Європейської комісії, то з реалізацією статті 29 ми наразі трохи затрималися через ряд зовнішніх факторів.
Проте я сподіваюся, що ми зможемо ухвалити це рішення в короткий термін. Якщо не вдасться до 6 червня, то обов'язково зробимо це якомога швидше після цієї дати.
Ми також зосередимо всі наші зусилля на тому, щоб 6 червня не відбулося жодних реальних змін. Це означає, що навіть якщо юридичні зміни стануться, у практичному плані нічого не зміниться.
На період, коли ми узгоджуватимемо нові умови лібералізації торгівлі, ми не стикнемося з труднощами у доступі до ринку Європейського Союзу.
Хоча ситуація в торговій сфері явно не є настільки сприятливою та оптимістичною, як у інших аспектах співпраці з Європейським Союзом.
- Якщо ми повертаємося до режиму, який діяв до 2022 року, то виникає питання. Що тоді буде з тими самообмеженнями, які Україна взяла на себе минулого року? Їх скасують?
- Це частина нашого діалогу з Європейським Союзом.
На основі підсумків 2023-2024 років ми встановили збалансованість у торгівлі. Ми усвідомлюємо, що наші інтереси не перетинаються, незважаючи на те, що у деяких категоріях товарів існують труднощі з українським експортом, а в інших – з європейським.
Але при цьому ми не створюємо ніяких проблем. Ми збалансували торгівлю, в тому числі завдяки самоконтролю, можна навіть сказати - самообмеженню, яке ми запровадили.
Очевидно, що на сьогодні це питання активно обговорюється, оскільки необхідно знайти способи для підтримки збалансованої торгівлі.
Наш метод полягає в тому, щоб зберегти поточні торговельні умови без змін, або, можливо, зробити їх ще більш вільними, проте з належним контролем.
Побачимо, як все розвиватиметься. Не хочу хапатися за передбачення. Ми активно співпрацюємо з Європейською комісією, але зрозуміло, що рішення буде комплексним і врахує всі важливі моменти.
Чи не є Україна настільки потужною та конкурентоспроможною, навіть в умовах війни, що наші західні партнери відчувають певний страх? А може, це лише елемент переговорів щодо інтеграції України до Європейського Союзу?
Вважаю, що це складна тема, оскільки важливо усвідомлювати: переважно ми обговорюємо питання, пов'язані із сільським господарством.
На цьому етапі важливо зазначити, що справа не лише в риторичних питаннях відкриття чи закриття ринків. Наприклад, існує інший промисловий сектор, який також є досить чутливим, а саме – металургія.
І де, незважаючи на всю чутливість, складність розвитку в цій галузі, ми бачимо, що Європейський Союз вже приймає рішення і до України не будуть застосовувати заходи торговельного захисту на промислову продукцію - це те, що важливе для металургії.
Це сталося тому, що українська металургія вже стала більш зрозумілою для європейської металургії. Більше інтеграції, більше стабільних системних постачань тощо.
Український аграрний бізнес дуже інтегрований з європейським аграрним бізнесом.
Наприклад, наша роль на ринку кукурудзи є важливою, оскільки Євросоюз є величезним імпортером кукурудзи. Не лише виробником, а великим імпортером. І ми є одним з головних постачальників цього товару в ЄС.
Ми живемо дедалі більше за європейськими правилами, ми близькі географічно, споріднені, у нас є угода про вільну торгівлю, наша продукція стала кормовою базою для європейського тваринництва.
З іншого боку, варто зазначити, що всі кури в Україні походять з Європи, адже всі інкубаційні яйця та курчата імпортуються з країн ЄС. Крім того, вся груба птиця, яку ми вирощуємо, має генетичне походження з Німеччини або Польщі.
Ось як виглядає ця інтеграція в фізичному сенсі. Важливо відзначити, що вона відбулася, по-перше, дуже швидко, а по-друге, в умовах війни.
Наше сьогоднішнє завдання полягає в тому, щоб довести, що українські товари є невід'ємною складовою продовольчої системи Європейського Союзу. Тому нам потрібно більше довіряти один одному, а не відчувати страх.
Ми не є загрозою для жодної країни, навпаки, Україна виступає найзначнішим і найнадійнішим партнером для європейського агросектору. І так, як ми підтримуємо європейських фермерів, жоден інший торговельний партнер, напевно, не робить цього з таким рівнем розуміння.
Якщо розглянути статистичні дані, стає очевидним, що інтеграція України, зокрема її аграрного сектору, до європейського внутрішнього ринку принесе користь всім європейським фермерам.
Чи плануємо ми обговорити можливість скасування мит, введених президентом США Дональдом Трампом?
Щодо Сполучених Штатів, ми обговорювали інше питання - заснування Фонду для інвестицій у відновлення, яке стало значною частиною нашої діяльності.
Хоча тема скасування мит також обговорюється, на цьому тижні ми плануємо зустріч з послом Джеймісоном Гріром, який представляє торговельні інтереси Сполучених Штатів Америки.
По-іншому кажучи, важливо усвідомити, що американські тарифи є відображенням нових обставин. Ці нові умови вказують на те, що адміністрація США активно використовує свої повноваження для досягнення вигідніших торгових угод. Це можна наочно продемонструвати на прикладі угоди з Великою Британією, де спостерігається певна асиметрія.
В середньостроковій перспективі це може створити таку нову реальність в торгівлі. Проте варто подивитися, чи копіюватимуть таку логіку інші торговельні партнери.
- Чи потрібна нам зона вільної торгівлі з США?
- Наскільки мені відомо, з такою пропозицією президент України Володимир Зеленський звернувся до Дональда Трампа у своєму листі.
Отже, це стане наступним кроком у наших бесідах.
Для України це має значення, навіть якщо США не є нашим головним торговим партнером.
Проте нас цікавлять угоди про вільну торгівлю з усіма країнами "Великої сімки". На даний момент у нас вже укладені угоди з Великою Британією, Канадою та Європейським Союзом. Тепер нам потрібно досягти домовленостей і з США, і з Японією.
Чому? Тому що дедалі більше компаній усвідомлюють, що краще будувати свою стратегію продажу за кордон на ринках, які є багатшими.
Там, де підвищені стандарти якості формують значно більшу додану вартість та прибутковість.
І тому з цієї перспективи для нас важливо зробити акцент на можливості експортувати до США і, відповідно, мати відповідну угоду про вільну торгівлю.
Чи існують обґрунтування для цього? На мою думку, контекст заснування фонду надає підстави для таких висновків.
Для повного втілення концепції фонду необхідно мати не тільки фінансовий ресурс із активною інвестиційною стратегією, але й здійснювати діяльність у рамках угоди про вільну торгівлю.
Вважаю, що це може викликати інтерес і в США, але не будемо поспішати з висновками. Ми тільки починаємо рухатися в цьому напрямку.
Які результати з іншими торговельними партнерами? У яких сферах Україна досягла успіху та зміцнила свої позиції?
- Україна виграла за всіма параметрами, тому що насправді ми пам'ятаємо початок 2022 року, коли були ризики запанікувати і взагалі зникнути з торговельної мапи світу.
Однак ми не впали в паніку; ми щиро вдячні Європейському Союзу за його підтримку та ефективну роботу солідарних механізмів, які були активовані.
До речі, дуже цікаво, що тепер ці лінії солідарності дуже ефективно працюють на постачання в Україну не лише європейських товарів, а й китайських, які контейнерами йдуть через територію ЄС.
На сьогоднішній день ми маємо можливість експортувати всю свою продукцію. Це звучить трошки радикально, але так і є. Фізично, логістично ми можемо експортувати всю нашу продукцію.
У нас, безумовно, все ще спостерігаються черги на наземному кордоні, проте в інших аспектах ми вже успішно відновили свою діяльність.
В нас є достатньо багатий доступ до ринків. Ми бачимо, що наші експортери покращують свою репутацію в світі. Їм більше довіряють, це тепер не стратегія експансії за рахунок низької ціни, а насправді в нас йде досить гарний розвиток саме за рахунок доданої вартості.
Основна виклик сучасності полягає в тому, як збільшити обсяги виробництва товарів з високою доданою вартістю та ефективно використовувати доступні торговельні можливості.
Отже, сьогодні промислова політика та збільшення обсягів виробництва є основою і найважливішим компонентом стратегії експорту.
- Торгові війни можуть привести до переорієнтації товарних потоків. У тому числі - в Україну. Як ми будемо рятувати українських виробників, які зараз перебувають у досить важкому стані?
Я б не перебільшував ситуацію.
Дійсно, українські виробники функціонують у надзвичайно важких обставинах, проте продовжують свою діяльність.
В даний момент я перебуваю в Запоріжжі, де ми оглядаємо компанії, що продовжують свою діяльність та реалізують продукцію за межі країни. Це відбувається незважаючи на близькість до лінії фронту, що створює труднощі з фінансуванням, розрахунками та іншими аспектами.
Це справді вражаюче, що український бізнес, незважаючи на всі труднощі й загрози, продовжує функціонувати, розвиватися та відновлюватися. Я вважаю, що не варто перебільшувати існуючі проблеми.
Справді, ми вже почули, і це була публічна заява (президентки Єврокомісії) Урсули фон дер Ляєн, що зараз багато країн дивляться на Європейський Союз як на найголовнішого торговельного партнера, і, відповідно, це створює таку конкуренцію уваги.
Можливо, кількість охочих встановити торгові зв'язки з ЄС менша, ніж з США на даний момент, проте вона все ще значна і стосується Європейського Союзу.
Для нас, думаю, не буде відчутних змін у торговій статистиці, але можливі якісь локальні проблеми, які треба вирішувати інструментами торговельного захисту.
Уряд готовий виступати більш проактивно в плані якихось обмежень чи самообмежень, які потрібні для розвитку української економіки, в тому числі й не класичними інструментами торговельного захисту.
Готовність в нас така є, але ця реакція буде, скоріше за все, лише точкова.
Чи планує уряд розглянути варіант впровадження програми імпортозаміщення, зокрема з тих держав, які не надають допомогу та не підтримують Україну?
- Насправді імпортозаміщення - це таке слово, яке я не дуже люблю. Адже воно використовується більше в контексті колишнього Радянського Союзу.
Хоча я розумію, чому ви його використовуєте. Все тут цілком прийнятно.
Наша концепція полягає в тому, що ми зараз займаємося розробкою стратегії експорту, яка перебуває на етапі оновлення. Одночасно ми активно працюємо над формуванням промислової стратегії.
Для Міністерства економіки надзвичайно важливими є ті інструменти, які підтримують виробництво української продукції. Це і гранти базові, і фінансова підтримка на розвиток виробництва, це і повернення відшкодування вартості сільгосптехніки - такий собі промисловий кешбек.
Це також стосується локалізації у сфері публічних закупівель, яка обов'язково матиме успіх. Насправді, це захоплююча історія про те, як ми набуваємо досвіду в застосуванні можливостей міжнародного права.
Отже, ми не будемо сліпими прибічниками перевиконання в області прозорості. Натомість ми реалізуємо локалізацію таким чином, щоб відповідати нашим зобов'язанням.
Із країнами, з якими ми маємо зобов'язання в межах Світової організації торгівлі, угоди про вільну торгівлю - ми локалізацію не застосовуємо. І список цих країн, як не дивно, майже збігається зі списком тих, хто нам дуже активно допомагає.
Замість цього, держави, з якими у нас відсутні угоди про вільну торгівлю, часто не виявляють активної підтримки Україні у її боротьбі з агресором. Внаслідок цього формується локалізація, яка також буде розвиватися відповідно до міжнародних стандартів.
Ми продовжимо нашу оборону, але будемо діяти з максимальною обачністю, суворо дотримуючись міжнародних норм і у спосіб, що не зашкодить нашим експортним можливостям.
В нас немає мети посваритися з кимось. Навпаки, наша мета - розвивати торговельні відносини, але взаємовигідно і так, щоб ці відносини не шкодили економічному розвитку України.
#Дональд Трамп #Канада #порт #Європейський Союз #Європа #Імпорт #Україна #Президент (державна посада) #Уряд України #Володимир Зеленський #Товари #Бізнес #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Європейська комісія #Брюссель #Сполучене Королівство #Експорт #Радянський Союз #Японія #Стратегія #Економіка України #Запоріжжя #Сільське господарство #Міжнародна торгівля #Торгівля #Фермер #Металургія #Тваринництво #Вільна торгівля #Кукурудза. #Мито (податок) #Польський народ #Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом #Зона вільної торгівлі #Анас.
