Точні удари Збройних Сил України по нафтопереробних об'єктах Росії спричинили заборону на експорт бензину до кінця року через його нестачу. Це лише початок активної фази операції, що проводиться Силами оборони України за сприяння наших стратегічних партнерів, спрямованої проти російської логістичної системи.
Військовий аналітик Дмитро Снєгирьов у розмові з "ФАКТАМИ" зазначив, що під атаками українських безпілотників опинилися ключові логістичні центри агресора, які займаються експортом сільськогосподарської продукції, вугілля, мінеральних добрив та товарів важкої металургії. Найважливішими серед них є саме сільськогосподарські товари та мінеральні добрива.
Отже, Кремль насправді опинився в ситуації, коли його виштовхують із глобальних ринків збуту, зокрема у сфері продовольства та мінеральних добрив. Зокрема, варто зазначити, що російська залізниця (РЖД) запровадила надзвичайні обмеження на відвантаження вантажів у напрямку припортових станцій "Азов" і "Таганрог", які триватимуть щонайменше до 4 серпня 2026 року.
Міністерство транспорту держави-агресора запровадило абсолютну заборону на якірну стоянку цивільних суден поблизу порту Азов. У відповідь на цю критичну ситуацію уряд Росії навіть закликав власників цивільних суден встановлювати на своїх суховантажах кулемети та мобільні ракетні системи для захисту від українських безпілотників, при цьому покриваючи витрати з власних коштів.
Внаслідок великих ризиків для безпеки кораблів, російська влада вирішила тимчасово призупинити прийом заявок на проходження суден через Керченську протоку, що призвело до повної блокади Дон-Азовського маршруту. Варто зазначити, що цим маршрутом країна-агресор експортувала близько 27-30% свого зерна, що становить понад 14 мільйонів тонн за один сезон. Через цю блокаду, експорт російського зерна в липні досяг найнижчого показника з 2017 року.
А разом із ударами по нафтопереробним заводам це створює величезний тягар на її економічну ситуацію.
Щодо серії атак на склади Wildberries, Україна, насамперед, намагається заблокувати логістичні ланцюги, що забезпечують російську армію. Логістичні центри Wildberries мають тісний зв'язок із військовою структурою Росії. Ця платформа використовувалася для великих закупівель, включаючи амуніцію, бронежилети, квадрокоптери, тепловізори та підсанкційні електронні компоненти, які використовуються для виробництва озброєння.
Перед стартом масових нападів на маркетплейсі існував великий спеціалізований розділ "Все для СВО", який компанія терміново видалила після перших атак українських безпілотників.
Це мало значний вплив на російські війська, що окупують території. Окупанти визнають, що знищення цих складів, де постраждало до 15% приміщень, суттєво обмежило їхню здатність використовувати FPV-дрони та дрони, що працюють на оптоволокні.
Однак найважливіше -- на цих платформах зареєстровано 1 мільйон користувачів з Росії. Щорічний обіг цих мереж перевищує 4,1 трильйона рублів, що складає понад 2% від валового внутрішнього продукту країни. Разом із меншими конкурентами, такими як Wildberries та Ozon, вони реалізують товарів і послуг на загальну суму, що дорівнює 8,5% російського ВВП, забезпечуючи при цьому 4 мільйони робочих місць.
Внаслідок відсутності військового страхування майна в Росії, фінансові втрати невеликих підприємців (сейлерів) через знищення товарів вже перевищили 1-1,3 мільярда доларів. Загальні збитки для логістичної системи оцінюються більш ніж у 2 мільярди доларів. Лише за один тиждень наприкінці липня загальний обсяг продажів у російському сегменті електронної комерції знизився на 10,6%. Через ураження ключових логістичних хабів терміни доставки в регіонах значно зросли.
Невдовзі після перших атак Wildberries, Ozon, Яндекс Маркет та Мегамаркет терміново переглянули свої пропозиції для продавців. Вони додали "удари безпілотників, падіння ракет і військові конфлікти" до переліку форс-мажорних обставин. Тепер маркетплейси не будуть відшкодовувати збитки продавцям за знищені товари.
Це вже призводить до виникнення соціальної напруги в Росії. Економічні експерти попереджають про можливе зростання кількості банкрутств серед малих і середніх підприємств у країні, а також про зменшення податкових надходжень, необхідних для фінансування активних бойових дій в Україні.
Українська розвідка інформує, що Кремль дедалі частіше вдається до прихованої емісії валют для покриття витрат на війну проти України. У зв'язку із складнощами в залученні фінансування на ринку, російські урядовці змушують державні банки купувати облігації федерального боргу, а Центральний банк Росії забезпечує необхідну ліквідність для цих операцій.
У першій половині 2026 року бюджетний дефіцит Росії сягнув близько 77 мільярдів доларів, при цьому основним чинником є військові витрати. Додаткові витрати на ведення війни можуть перевищити заплановані показники на суму від 51,3 до 64,1 мільярда доларів, частину з яких Кремль планує покрити за допомогою нових позик. У той же час, Центральний банк Росії прогнозує, що річний дефіцит може досягти 105,1 мільярда доларів.
За оцінками Головного управління розвідки (ГУР) України та міжнародних військових експертів, розширення кампанії Сил оборони щодо далекобійних ударів по цивільно-військовій логістиці та експортним терміналам у липні 2026 року завдало суттєвого і болісного удару по військовій економіці Російської Федерації. Раніше основними цілями залишалися лише нафтопереробні заводи та підприємства оборонної промисловості. Проте нові удари по торгових майданчиках та експортних портах суттєво впливають на механізми, якими Кремль фінансує свою війну та обходить західні санкції.
Знищення надцентралізованої логістичної системи змушує компанії шукати нові маршрути для доставки замовлень, обходячи зруйновані хаби. Це призводить до збільшення відстаней перевезень та нестачі товарів, що, в свою чергу, викликає зростання цін у межах росії.
Згідно з даними ГУР МОУ, удари по цілям у глибокому тилу, наприклад, в Удмуртії чи Пермі, які знаходяться на відстані 1500 км від кордону, продемонстрували Москві, що не існує більше безпечних резервних зон. Росія змушена відправляти дефіцитні системи ППО з фронтових ліній для захисту цивільних складів і торгових портів, - підкреслює військовий експерт, аналізуючи наслідки цих атак.
Сприяючи захисту від атак українських безпілотників на свої позиції, загарбники прагнуть розробити автоматизовану систему протиповітряної оборони.
#Азов #зерно #порт #Росія #Україна #Дефіцит #Товари #Логістика #Експорт #Кремль (фортифікаційна споруда) #Збройні сили України #Валовий внутрішній продукт #Російська мова #Безпілотний літальний апарат #Сільськогосподарська продукція #Безпілотний бойовий літальний апарат #Головне управління розвідки Міністерства оборони України #Керченська протока #Таганрог #Добриво #Батальйон «Азов» #Удмуртія #Імператорська російська армія #Екіпірування #Анкер #Бітумінозний вугілля #«Яндекс» #Перм
