Україна та її протистояння з Орбаном і бюрократичними перешкодами. Хто насправді гальмує прагнення країни до європейської інтеграції?

На шляху до Євросоюзу Україна стикається з серйозною перешкодою - вето від Угорщини. Які можливі шляхи для подолання цієї ситуації, наскільки вони відповідають інтересам України та на якій стадії євроінтеграції зараз перебуває країна - дізнайтеся в статті журналіста РБК-Україна Романа Кота.

Головне:

У Євросоюзі загалом дуже багато бюрократії. Інколи вона корисна - працює як "захист від дурня". Та частіше шкодить - зокрема коли йдеться про вступ України до ЄС.

На цьому шляху Київ вже здійснив три важливі голосування: щодо набуття статусу кандидата на вступ, для офіційного початку переговорів, а також для встановлення рамок переговорного процесу. Четверте голосування, яке стосується відкриття переговорних кластерів, ми з нетерпінням чекаємо.

Відкриття кластерів можна вважати стартом офіційних перемовин стосовно конкретних тематичних блоків правового доробку Європейського Союзу. Загалом існує шість кластерів: Основи; Внутрішній ринок; Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток; Екологічний порядок денний та стійкий зв'язок; Ресурси, сільське господарство та згуртованість; Зовнішні відносини.

Кожен кластер містить кілька секцій, в рамках яких Україна адаптує своє законодавство до стандартів Європейського Союзу. Всього налічується 35 таких секцій. Як тільки закони будуть приведені у відповідність до європейських вимог, кластери закриються. Наступним етапом стане лише політичне рішення ЄС щодо приєднання України.

Перший кластер повинен був запрацювати ще в липні, але цього досі не сталося через позицію Угорщини. Протягом поточного року прем'єр-міністр Віктор Орбан дотримувався надзвичайно жорсткої позиції, зокрема через внутрішньополітичні причини. На виборах наступного року він визначив Україну як основного зовнішнього супротивника, на якому він концентрує увагу своїх виборців.

У Брюсселі вже тривалий час намагаються знайти рішення щодо цього питання. Зокрема, за пропозицією голови Європейської Ради Антоніу Кошти, планується, щоб процес відкриття кластерів здійснювався не на основі одностайності, а за допомогою кваліфікованої більшості. Це означає, що для ухвалення рішення буде потрібно щонайменше 55% від держав-членів (наразі це 15 з 27), які в сумі представляють принаймні 65% населення Європейського Союзу.

Кошта намагався переконати європейських лідерів у необхідності нововведень під час недавнього візиту до кількох країн та зустрічей на маргінесі Генеральної асамблеї ООН. У повному складі керівники держав-членів обговорювали цю ідею минулого тижня в Копенгагені. Однак остаточного рішення поки що не ухвалено. Згідно з інформацією Politico, окрім Угорщини, свої заперечення висловили також Франція, Нідерланди та Греція. Наразі дискусії тривають.

Хоча питання про відмову від принципу одностайності стало актуальним насамперед у контексті України, ця проблема має більш широкий спектр. Це є зручним інструментом для малих країн Європейського Союзу, даючи їм можливість відстоювати свої інтереси поруч із такими великими державами, як Німеччина чи Італія. Додатково, це відкриває можливості для окремих країн обмежувати вступ своїх суперників. Наприклад, Греція може вжити заходів проти Туреччини, Болгарія - щодо Північної Македонії, а Хорватія - стосовно Сербії.

Незважаючи на ці виклики, Київ демонструє рішучість у своїх намірах. Це частково обумовлено політичною ситуацією в Угорщині. Наступного квітня Орбан може зіткнутися з втратою влади, адже вперше за тривалий час йому протистоїть конкурент, котрий має реальні шанси на успіх – лідер партії Tisza, Петро Мадяр.

Тож, здавалося б, потрібно просто почекати до квітня, формально не ухвалюючи політичне рішення про відкриття переговорних кластерів, а поки що займатися технічними питаннями. Такий варіант має своїх прихильників як у Брюсселі, так і серед країн, які заведено вважати "адвокатами" України в ЄС.

"Ми твердо впевнені в тому, що, якщо залучити всіх 27 членів Європейського Союзу стане неможливим, це повинно дозволити Україні та всім державам-членам, за винятком, можливо, однієї (Угорщини – ред.), продовжувати рухатися вперед у переговорах щодо вступу України", – зазначила посол Литви в Україні Інга Станіте-Толочкєне в коментарі для РБК-Україна.

Вона зазначила, що це відкриє можливість для розгляду всіх питань, які можуть виникнути у країнах-членах Європейського Союзу в рамках переговорного процесу, і дасть змогу виконати цю роботу "неформально, якщо формальний підхід наразі є неможливим".

Віктор Орбан на сесії Європейського парламенту (зображення: Getty Images)

Проте цей підхід створює нові виклики для України. По-перше, незважаючи на внутрішні труднощі, Орбан все ще має досить серйозні можливості залишитися при владі.

По-друге, у ході перемовин між Україною та Євросоюзом будуть потрібні рішення, які мають юридичну силу. Особливо це стосується тих переговорних розділів, де необхідне затвердження компромісів шляхом голосування всіх країн ЄС. Наприклад, у сфері економіки й торгівлі, у яких Україна має низку протиріч із сусідами.

"На даний момент перший кластер 'Основи' - це лише частина справи. Проте, коли ми перейдемо до 'Внутрішнього ринку', де потрібно буде узгоджувати перехідні періоди та інші секторальні розділи, постає питання: з ким ми будемо вести переговори? Усі ці моменти потребують голосування та затвердження", - зазначила виконавча директорка ГО "Український центр європейської політики" Любов Акуленко в інтерв'ю для РБК-Україна.

Усього таких голосувань - про відкриття і закриття кожного з 35 розділів у рамках кластерів - буде близько 70. Тож існує ризик, що самі перемовини затягнуться на дуже надовго через вето тієї чи іншої країни. І не обов'язково саме Угорщини.

По суті, Європейський Союз сам створив собі складну ситуацію. Незалежно від того, яким буде вихід, його необхідно знайти до кінця року, поки Данія займає пост головуючої країни. Наступною на черзі є Кіпр, який має зовсім інші акценти. На початку вересня посол Кіпру в Україні Михаліс Фірілас підкреслив, що його країна вважає принцип одностайності надзвичайно важливим.

"Цей аспект є ключовим для подальшого розвитку політичних процесів у Європі, оскільки він не передбачає утримання когось у заручниках. Крім того, це певні інструменти, які дозволяють висловити національні інтереси," - зазначив посол Фірілас.

Незважаючи на труднощі з відкриттям кластерів, технічні зусилля з інтеграції України в Європу тривають як у Брюсселі, так і в Києві. На минулому тижні завершився процес аналізу українського законодавства на предмет його відповідності європейським стандартам.

Віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка підкреслив, що загалом було проведено 34 двосторонні зустрічі, які тривали 66 днів. У цих переговорах взяли участь представники більше ніж 70 українських державних установ, починаючи з Верховної Ради та Кабінету Міністрів і завершуючи судовими та правоохоронними органами.

У зв'язку з цим до Києва завітала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. Вона зазначила, що швидке завершення процесу скринінгу є значним успіхом.

"Цей процес ми реалізували менш ніж за рік. Це сталося швидше, ніж будь-коли раніше," - підкреслила Кос.

Згідно з прогнозами, звіт щодо результатів скринінгу буде підготовлено у листопаді. Проте вже на даний момент можна визначити, в яких регіонах України існують недоліки, а де обсяг робіт буде меншим.

"Десь ми досить добре просунулися, десь ми зробили, як то кажуть у мові, яку використовує Єврокомісія, дуже-дуже скромний прогрес. Причини різні, але готовність партнерів допомагати була яскраво продемонстрована на прикладі цих скринінгових сесій", - сказав РБК-Україна народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань євроінтеграції Вадим Галайчук.

За його словами, йдеться про підготовку конкретного плану щодо кожного з розділів - як досягнути відповідності законодавства в тій чи іншій сфері. Крім того, з боку ЄС є готовність використовувати різні фінансові інструменти, щоб український бізнес і держава загалом змогли продовжувати процес адаптації. Передовсім це може бути "Інструмент передвступної допомоги" (IPA) для фінансування та технічної підтримки України.

Під час переговорів виявилося, що для уникнення враження про те, що Україна ухиляється від виконання своїх зобов'язань, необхідно забезпечити максимально прозору комунікацію. Це допоможе запобігти ситуаціям, коли здається, що країна намагається знайти обхідні рішення або особливі умови для себе.

"Цього не існує, натомість ми маємо цілком звичний процес переговорів, який стосується наших подальших кроків, джерел фінансування для досягнення відповідності з законодавством та реалістичних строків виконання наших зобов'язань," - акцентував Галайчук.

Європейський Союз все ще переживає наслідки подій, пов'язаних з НАБУ та САП, а також перших великих протестів в Україні під час тривалої війни. Це питання не стосується лише окремих переговорів, а скоріше загальних змін у ставленні до України. Як зазначали співрозмовники видання незабаром після виникнення скандалу, українські реформи підлягатимуть більш ретельному контролю.

Марта Кос (в центрі) та Володимир Зеленський в Києві (фото: Getty images)

Виступаючи в Києві, єврокомісарка Кос підкреслила, що військові навички та технологічний потенціал України роблять її важливим партнером для Європи. Вона також наголосила на необхідності уникати відкату в реформах, зокрема в сфері боротьби з корупцією.

"Ця військова потужність України є базою, на якій сьогодні реалізується наша політика розширення. Однак це не дає нам права бути легковажними щодо основних реформ і просто прагнути прискорити шлях до членства України. Верховенство права, активна боротьба з корупцією та розвиток міцних демократичних інститутів забезпечують стабільну і сильну Україну", - підкреслила єврокомісарка.

Литовський посол Інга Станіте-Толочкєне акцентує на тому, що в липневій ситуації з НАБУ та САП мали місце помилки з обох боків.

Коли мова заходить про Європейський Союз, наші сподівання не були достатньо конкретизовані. Щодо України, ймовірно, не існувало жодних очікувань, що населення активно підтримає інституції, які представляють антикорупційну структуру, сформовану після Майдану. Я вважаю, що зараз надзвичайно важливо уникати нових помилок з обох сторін. Якщо ми дійсно налаштовані на швидкий прогрес, нам слід діяти на максимум, на 120%," - зазначила вона в інтерв'ю РБК-Україна.

Усе це означає нові виклики і дуже багато роботи для української влади. Загалом увесь процес євроінтеграції курує профільний віцепрем'єр-міністр. 17 липня замість Ольги Стефанішиної на цю посаду було призначено Тараса Качку. Ця робота для нього не нова. Раніше Качка був заступником міністра економіки - торговим представником України і займався економічним виміром відносин із ЄС. Крім того, було оновлено і весь склад уряду.

На практиці це призвело до тимчасових кадрових пертурбацій. Уряд затвердив новий склад Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу лише минулого тижня.

У той же час Качка оголосив про проведення масштабних консультацій з представниками бізнесу, метою яких є адаптація законодавства з урахуванням їхніх поглядів на приведення українських норм у відповідність із європейськими стандартами. За його словами, цей процес націлений на те, щоб гарантувати реальну відповідність реформ потребам підприємців, що здійснюють діяльність як на внутрішньому, так і на європейському ринках.

"Стефанішина перебувала на початковій стадії - розробки дорожніх карт та проведення скринінгів. У разі відкриття першого кластера, Качка перейде до етапу безпосередніх переговорів та створення законодавчих ініціатив. Тут ситуація ускладнюється, адже необхідно змінювати законодавство і вести діалог з бізнесом. Після цього важливо отримати підтримку в Раді, щоб ці ініціативи були ухвалені," - підкреслила в інтерв'ю Любов Акуленко.

Віцепрем'єр Тарас Качка разом із міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто (зображення: Getty Images)

Щодо профільного комітету Верховної Ради, наразі не спостерігається значних проблем у взаємодії з новим віцепрем'єром.

"Одним з ключових аспектів, на який я хотів би звернути увагу, є те, що ми не відчули жодної затримки в процесі роботи. Незважаючи на зміну команди та необхідність дати їй трохи більше часу, цього не сталося. Всі процеси продовжуються в тому ж темпі, який ми запланували, а навіть з більшою швидкістю," - зазначив Вадим Галайчук в коментарі для РБК-Україна.

Зовсім інша ситуація полягає в тому, що знаходити голоси для ухвалення законодавчих ініціатив стає дедалі складніше. Як зазначає РБК-Україна, монобільшість вже давно існує лише на папері. Раніше депутати від "Слуги народу" стабільно забезпечували близько 180 голосів, але тепер їхня основна група зменшилася до 120-130 мандатів. Решту 50-60 голосів доводиться постійно "шукати" вручну. Хоча опозиція часто підтримує закони, що стосуються євроінтеграції, це все ж таки підвищує політичні ризики на майбутнє.

За словами Акуленко, деякі виклики стосуватимуться необхідності залучення інших державних інституцій. Зокрема, це стосується першого кластера "Основи". У його межах плануються нововведення, що стосуються судової системи, антикорупційних відомств, структур безпеки, а також питань охорони кордонів тощо.

Водночас зовнішні загрози, що стоять перед українською євроінтеграцією, наразі виглядають більш суттєвими, проте існують обґрунтовані сподівання на їхнє подолання.

"Незалежно від присутності Орбана, Україна стане частиною Європейського Союзу, адже це рішення українського народу", - підкреслив президент Володимир Зеленський 6 жовтня.

Шлях України до Європейського Союзу залишається непростим через бюрократичні бар'єри, вето з боку Угорщини та внутрішні політичні труднощі. Проте Київ виявляє рішучість та досягнення у проведенні реформ. Завершення процесу скринінгу, активна діяльність всіх гілок влади, а також підтримка президента та українських "адвокатів" у ЄС формують підстави для оптимістичного настрою. Однак для прискорення переговорного процесу необхідно подолати принцип одностайності в ЄС, залучити бізнес-середовище та забезпечити підтримку у парламенті — кожен з цих аспектів є окремою і складною задачею.