Україна може зіткнутися зі ще глибшою фінансовою кризою вже наступного року, якщо Росія продовжить активні бойові дії, а уряд не реалізує заплановані реформи, яких вимагають міжнародні донори, попереджають аналітики.
Цю інформацію повідомляє агентство Reuters.
Основна частина доходів державного бюджету України витрачається на забезпечення обороноздатності країни, в той час як соціальні та гуманітарні потреби фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги. Згідно з офіційними даними, з моменту початку вторгнення країна отримала вже 139 мільярдів доларів зовнішньої підтримки.
Голова Національного банку України Андрій Пишний зазначив, що на даний момент лише одна третина з необхідних 65 мільярдів доларів для 2026-2027 років отримала підтвердження. Переговори щодо решти суми все ще тривають.
Опитування, проведене київським аналітичним центром Centre for Economic Studies серед восьми економістів, показало: 2025 року Україна потребуватиме від 39 до 58 млрд дол. зовнішніх ресурсів. Ситуація потребує термінових рішень.
"Ключове завдання для уряду зараз -- знайти ще 10-15 мільярдів доларів на додаток до вже обіцяної партнерами допомоги на 2026 рік", -- зазначають в аналітичній записці компанії Investment Capital Ukraine.
Продовження переговорів із донорами може стати більш складним через те, що Україна не виконала ряд важливих зобов'язань, зокрема, призначення суддів та інших високопосадовців.
Дії президента України Володимира Зеленського призвели до додаткової напруженості, оскільки він посилив контроль над структурою, що займається боротьбою з корупцією. Невдовзі глава держави змінив свій підхід і подав до Верховної Ради новий законопроєкт, в якому пообіцяв гарантувати незалежність антикорупційних установ, навіть на найвищому рівні. Обговорення законопроєкту заплановане на 31 липня. Однак, на думку експертів, ця ситуація вже завдала певних збитків.
"Європа навряд чи відмовиться від підтримки України, але подальша фінансова й військова допомога буде ретельніше перевірятися, що може спричинити затримки, які Україна собі дозволити не може", -- каже Євгенія Слепцова з Oxford Economics.
Щоб отримати наступні транші довгострокових фінансових програм від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду, Україні необхідно реалізувати ряд реформ. До цих заходів належать: підсилення складу Вищого антикорупційного суду, модернізація Агентства з розшуку та управління активами, а також призначення нового керівника Бюро економічної безпеки.
Як повідомили два обізнані з ситуацією джерела видання, у першому кварталі цього року Україна не досягла кількох показників, передбачених чотирирічною програмою Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро. У другому кварталі Київ запитав 3 млрд євро замість запланованих 4,5.
У Міністерстві економіки стверджують, що країна виконує всі свої зобов'язання, незважаючи на труднощі, викликані війною. У серпні планується отримання приблизно 3 мільярдів євро, а ще 1,45 мільярда очікується пізніше.
Окрім цього, існує угода з Міжнародним валютним фондом на суму 15,5 мільярдів доларів, а також заплановані переговори щодо нової кредитної програми.
17 липня відбулося оновлення в уряді, під час якого прем'єр-міністром призначено Юлію Свириденко. Це перша зміна на цій посаді за останні п'ять років, і її мета — зміцнити економічну стабільність країни.
У минулому році економіка України показала зростання на 2,9%, однак у цьому році Національний банк переглянув свої прогнози і знизив їх до 2,1%. Це сталося через негативні зміни в оцінках щодо завершення війни, про що раніше згадував президент США Дональд Трамп.
"Досі ми думали, що 2026 рік принесе нам полегшення, але тепер ми прогнозуємо, що конфлікт триватиме і в наступному році," - коментує Олександра Бетлій з Інституту економічних досліджень.
Серед найвразливіших секторів -- гірнича промисловість і сільське господарство. Внаслідок російських обстрілів на Донеччині Україна втратила важливі об'єкти, включно з єдиною коксохімічною шахтою біля Покровська. Крім того, пошкоджено газовидобувну інфраструктуру.
Навіть якщо в цьому році вдасться укласти мирну угоду, експерти вважають, що Україні не вдасться суттєво знизити витрати на оборону у 2025 році. Водночас Росія значно підвищила свої військові бюджети.
Цього року Україна витратить на оборону рекордні 2,6 трлн грн -- приблизно 62 млрд дол. -- що становить близько 31% ВВП.
Нагадаємо, як повідомило видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, Єврокомісія надіслала сигнал керівництву України про те, що фінансування в межах Ukraine Facility може бути повністю зупинене, якщо надалі триватиме тиск на ключові антикорупційні інституції.
Також стало відомо, що Євросоюз тимчасово утримує 1,5 млрд євро із загального фонду у 4,5 млрд євро, призначеного для України. Усе через те, що Києву слід досягти певних стандартів належного врядування.
Свириденко в свою чергу охарактеризувала ситуацію з зовнішнім фінансуванням України як "повністю контрольовану". Вона зазначила, що в рамках програми Ukraine Facility на цей рік запланована фінансова допомога у розмірі 12,5 мільярдів євро. Прем'єрка додала, що для отримання цих коштів країна успішно виконала 14 із 16 запланованих індикаторів, що стосуються реформ у різних сферах. Ще два індикатори наразі знаходяться на завершальному етапі виконання.
#Дональд Трамп #Reuters #Економіст #Національний банк України #Європейський Союз #Європа #Росія #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #Київ #Володимир Зеленський #Президент України #Європейська комісія #Євро #Міжнародний валютний фонд #Долар #Прем'єр-міністр #Валовий внутрішній продукт #Держава (політичний устрій) #Державний бюджет #Глава держави #Бойові дії #Донецька область #Сільське господарство #Менеджмент #Frankfurter Allgemeine Zeitung #Видобуток корисних копалин #Валовий внутрішній продукт України #Вищий антикорупційний суд України #Оксфорд
