Як покінчити з тимчасовими рішеннями в енергетичній сфері

Пропоную наступний підхід: реформування тендерної політики держави, переорієнтація індустрії та створення надійної інфраструктури довіри.

Світ захоплюється українською стійкістю. Те, як ми відновлюємо енергосистему після обстрілів, стало феноменом. Ми діємо швидко і з мінімальними ресурсами. Ми чемпіони "реактивної стійкості", коли головне завдання - повернути світло.

Проте, істина полягає в тому, що "латки" не здатні сформувати майбутнє. Безперервне ліквідація наслідків криз забирає сили у системи і не дозволяє зосередитися на стратегічному зростанні.

Згідно з новою спільною Швидкою оцінкою шкоди та потреб у відновленні RDNA5, опублікованою 23 лютого урядом у співпраці з групою Світового банку, Європейською комісією та ООН, потреби для відновлення енергетичного сектору оцінюються в приголомшливі 90,6 мільярдів доларів протягом наступних десяти років.

Ми не можемо залишатися в рамках логіки виживання. Необхідний проактивний підхід, і наступним кроком повинна стати модернізація енергетичних систем. Основою цього процесу має стати енергоефективність, яка забезпечить енергетичну незалежність, безпеку та новий рівень економічного розвитку.

Ринок "Гігантів" і "Маленьких"

Енергетичний ринок України являє собою складну та водночас вражаючу екосистему. У його межах функціонує близько 6 тисяч підприємств. Серед них близько 30-40 великих учасників, які формують основні структури ринку: державні компанії та великі приватні групи. Ці гравці виробляють 80% електроенергії, забезпечуючи стабільність, масштабність та відповідальність у системі. Водночас більше 5 800 компаній представляють малий та середній бізнес. Це "Давиди", які мають гнучкість та розробляють інноваційні технології, здатні змінити правила гри на ринку.

Це не теоретичне припущення. Коли ми з партнерами запускали програму "Інноватори енергоефективності України" та формували перший національний каталог рішень на "Дії.Бізнес", ми об'єднали десятки зрілих вітчизняних продуктів. Вони готові розв'язувати критичні питання міст та бізнесу в різних площинах.

У сфері цифрової оптимізації українська інженерна компанія Advansys впроваджує власну IT-платформу AdvisorScada для автоматичного моніторингу та керування енергоресурсами великих об'єктів. Вітчизняний бренд Haister масштабує виробництво сучасних теплових насосів та кліматичних систем, які працюють на основі відновлювальних джерел енергії і спроможні забезпечити децентралізоване й автономне тепло для муніципальних об'єктів, шкіл та лікарень у громадах.

Компанія ECOR спеціалізується на піролізній переробці відходів у безкисневих умовах для виготовлення пального, добрив та інших цінних продуктів. У нас вже є всі необхідні технології. Проте основна проблема полягає в тому, що ці інноваційні рішення часто залишаються не реалізованими через розрізненість ринку та існуючі системні перешкоди.

Три бар'єри, що стоять на шляху новатора.

Чому подібні рішення не є ефективними в кожному місті та на всіх підприємствах? З огляду на досвід співпраці з інноваторами, можна виділити три основні проблеми.

Перша проблема — це пастка масштабування та нестача партнерських зв’язків. Створення технології чи програмного забезпечення — це лише одна зі складових успіху. Малому бізнесу не вистачає системних партнерів, як на національному, так і на міжнародному рівні, для залучення інвестицій та виходу на зовнішні ринки. Без надійних зв’язків розробники втрачають динаміку і можуть бути змушені перенести свій бізнес за кордон.

Друга проблема - бюрократичні бар'єри в державних закупівлях. Навіть в межах країни інноваційні компанії практично не мають можливості пройти через існуючі тендерні процедури. Закупівлі, як правило, орієнтовані на найнижчу ціну, замість того щоб враховувати довгострокову вигідність та енергоефективність технологій. Держава, виступаючи в ролі найбільшого замовника, поки що залишається закритою для новаторських малих і середніх підприємств.

Третя проблема полягає в серйозному дефіциті фінансів та браку кваліфікованих спеціалістів у місцевих громадах. Бюджети органів місцевого самоврядування не дозволяють придбати сучасне обладнання. Окрім того, існує й більш глибока проблема: навіть коли міжнародні донори безкоштовно встановлюють теплові насосні системи або сонячні електростанції, виникає питання їх обслуговування. В багатьох громадах не вистачає інженерів з відповідною підготовкою та необхідної експертизи для підтримки цих технологій.

Що треба змінити

Для того щоб перейти від вирішення проблем у режимі реакції до проактивного розвитку, важливо мати чіткий план дій, що включає всіх учасників процесу. Ми часто вважаємо, що достатньо надати інноваторам фінансування, проте цього недостатньо. Їх слід інтегрувати у реальні ланцюги створення цінності, які охоплюють міста, громади та великі енергетичні проекти.

По-перше, необхідна реформа тендерної логіки держави. Нам потрібні гнучкі інструменти в системі державних закупівель, які б враховували вартість життєвого циклу обладнання, а не лише стартову ціну. Держава має стати першим великим покупцем (First Buyer) для вітчизняних енергетичних інновацій через механізми гарантованого попиту або пілотних державних замовлень.

По-друге, слід ініціювати процес індустріального рескілінгу. У той же час, разом із фінансуванням обладнання, донори та держава повинні інвестувати в масове навчання та розвиток експертних знань в країні. Важливо реалізувати широкомасштабні освітні програми з інновацій в енергетичному секторі для працівників комунальних служб, інженерів на місцях та управлінців місцевого рівня.

По-третє, необхідно створювати інфраструктуру довіри. Малий бізнес не повинен витрачати роки на відвідування кабінетів міських голів чи міністрів. Ось чому важливими є нейтральні платформи: хаби, кластери та профільні громадські організації, що виконують роль посередників. Вони дозволяють інноваторам не марнувати час на презентації, а отримувати реальні пілотні проекти всього за кілька місяців.

Уявіть собі стартап, що створив інноваційну платформу для управління теплом. Без надійної системи підтримки це лише безкінечні презентації, брак доступу до рішень та фінансування, а також втрачені роки. З кластером, проте, ви отримуєте конкретне місто, визначений пілотний проект та перші результати всього за три-шість місяців. Ось у чому полягає суттєва різниця між абстрактною концепцією та реальним впливом на життя.

Ми повинні перетворити наш внутрішній "краш-тест" на потужний продукт для експорту. Україна має всі можливості стати центром досліджень і розробок для Європи. Наші рішення проходять унікальні випробування в умовах війни, що є нашою основною конкурентною перевагою. Так само, як наші оборонні технології стають світовими стандартами, енергоефективні рішення можуть стати нашим основним експортним товаром.

Ми здатні організувати двосторонній обмін: не лише вивозити наші перевірені технології, але й створити сприятливі умови для міжнародних інновацій в Україні. Це можливо завдяки кластерам, які сприяють адаптації рішень до місцевих умов.

Вибір за нами

Україна вже довела, що вміє відновлюватися швидше, ніж її руйнують. Наступний крок - проєктувати і будувати так, щоб систему було важче зруйнувати.

У цьому контексті особливо важливим є поняття "інноваційної стійкості". Якщо реактивна стійкість можна порівняти з ремонтом, то проактивна стійкість має на увазі децентралізоване виробництво енергії, локальні розумні мережі та архітектуру, яка залишається функціональною навіть при збої центральної інфраструктури. Це передбачає інвестиції не лише в потужності, а й в створення екосистеми та налагодження зв’язків між учасниками. Необхідно вкладати кошти не тільки в генерацію, а й у впровадження нових технологій. Варто інвестувати не лише в інфраструктуру, а й у формування довіри.

Уряд, підприємці та громади стоять перед важливим вибором: продовжувати вирішувати проблеми поверхнево чи почати формувати енергетичний сектор як конкурентну перевагу для країни. Чим раніше ми зосередимося на системному плануванні замість героїчного реагування, тим вищі шанси, що наступна глава в історії української енергетики не буде пов'язана з витривалістю під час нових викликів, а стане свідченням сили, яка зможе запобігти тому, щоб ці виклики визначали наше майбутнє.

#Електрична енергія #Європа #Україна #Бізнес #Астрономія #Енергетична галузь #Європейська комісія #Світовий банк #Організація Об'єднаних Націй #Ринок (економіка) #Українська мова #Моніторинг #Інновації #Світ #Вакуум #Ефективне використання енергії #Кластер #Теплова енергія #Екосистема #Насос #Оптимізація #Логічно #Добриво #Держава (політика) #Феномен #Давидів

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
Протидія. Хто та з яких причин ухвалив рішення про звільнення міністра оборони Федорова?
Світовий банк має намір поступово завершити фінансування Китаю до 2031 року, згідно з інформацією Delo.ua.
Україна вже здобуває перемогу у Третій світовій війні: чому Захід цього не розуміє - The Hill
Теги