Світова економіка переживає складні часи: США стикаються з загрозою рецесії та високими темпами інфляції, що ставить під сумнів стабільність долара як глобальної валюти. Водночас, Європейський Союз поступово стає осередком стабільності. Ці зміни зумовлені торговельною війною, яку оголосив Дональд Трамп.
Ситуація на її "фронтах" перетерплює зміни щодня. Непохитна позиція Трампа поступається місцем "паузі" у запровадженні мит, в той час як тарифи на імпорт з Китаю зростають майже експоненціально, так само як і мита на американські товари, що надходять до КНР.
Самі по собі мита не настільки шкідливі для економіки, як спосіб, у який вони запроваджуються, вважає професор Університету Каліфорнії Берклі Юрій Городніченко. На його думку, велику рецесію може спричинити невизначеність. "Сьогодні в тебе є тарифи, завтра їх немає. Сьогодні є доступ до товарів, а завтра немає. Невизначеність - це те, що дійсно руйнує економіку", - попереджає він.
Які зміни спостерігаються в курсах долара та євро? Яким чином торговельна війна впливає на економічні ситуації в Китаї та Європейському Союзі? Які перспективи чекають на українську економіку?
Ви проживаєте в США. Які зміни відбулися в країні після введення мит?
Станом на сьогодні, загальна атмосфера така: якщо ви плануєте придбати автомобіль, варто зробити це зараз, поки вони ще доступні і ціни не такі високі. Аналогічна ситуація спостерігається і з комп'ютерами та іншими відносно дорогими товарами, більшість з яких виготовляються в країнах Південно-Східної Азії.
Яким чином споживчі настрої можуть позначатися на рівні інфляції?
-- Багато цін встановлюються за контрактами на певний період: на наступний місяць, пів року, рік. Через це переважна більшість компаній ціни не змінюють, хоча вони виснажують запаси. У якийсь момент запаси закінчаться і буде стрибок цін.
У 2023 році домогосподарства в США прогнозують інфляцію на рівні 8%. Протягом останніх тридцяти-сорока років середній показник інфляції в країні становив приблизно 2% на рік. Це означає, що нинішні очікування перевищують історичні значення вчетверо. Однією з причин, чому американці підтримали Дональда Трампа, була його обіцянка знизити ціни. Однак зараз ми можемо спостерігати цілком протилежний результат.
Трамп пояснює введення мит необхідністю боротьби з торговим дефіцитом, який спостерігається в США. Він стверджує, що інші країни поводяться несправедливо по відношенню до США, «обманюючи» їх. У цих міркуваннях виявляється дух меркантилізму, що домінував у світі в 16-18 століттях. Чи є такий підхід виправданим у XXI столітті?
-- Меркантилізм передбачає, що торгівля є грою з нульовою сумою: якщо я виграю, то ви програєте і навпаки. Проте з часів Девіда Рікардо (англійський економіст - ЕП) стало зрозуміло, що це не так. Тому вводити тарифи через дефіцит торгівлі не зовсім правильно.
Також немає розуміння того, що мій імпорт - це чийсь експорт. Якщо я скорочую свій імпорт, то в підсумку я ще буду скорочувати свій експорт, адже в довгостроковій перспективі імпорт має дорівнювати експорту.
Торгові мита підвищують вартість імпортованих товарів, що, в свою чергу, призводить до зменшення обсягів імпорту. Для досягнення збалансованої торгівлі в довгостроковій перспективі, курс долара має зрости. Однак це може негативно вплинути на експорт американських товарів на світових ринках. Отже, можна припустити, що введення мит не зможе ефективно вирішити питання торговельного балансу.
Економічна теорія стверджує, що значний фіскальний дефіцит призводить до великого торговельного дефіциту. У Сполучених Штатах фіскальний дефіцит становить приблизно 6% від валового внутрішнього продукту. Для того щоб зменшити торговий дефіцит, необхідно знизити фіскальний дефіцит. Проте під час адміністрації Трампа не вдалося істотно скоротити витрати. Водночас він має намір знижувати податки, що призведе до подальшого зростання фіскального дефіциту.
Отже, знову виникне значний "пробіл" у бюджеті, що призведе до зростання торговельного дефіциту.
Яким чином ви б охарактеризували методику, яку використовувала адміністрація Трампа для визначення митних ставок для різних країн?
Ми постійно намагаємося знайти раціональні причини для всього, що відбувається навколо. Але можливо, що відповідь набагато простіша: у тому, що відбувається, немає економічного сенсу. Принцип "Бритви Оккама" стверджує, що найелементарніше пояснення є найбільш вірним. Я переконаний, що логіка тут відсутня.
По-перше, неправильно накладати мита на основі дефіциту в торгівлі, оскільки з однією країною ви можете мати профіцит, а з іншою - дефіцит. В цілому ці показники зрештою компенсують один одного. Наприклад, уявіть, що ви відвідуєте супермаркет, робите покупки і через це виникає "дефіцит" у ваших стосунках із ним. Це ж не означає, що потрібно впроваджувати тарифи проти супермаркету. Або, якщо ви отримуєте зарплату від компанії, це не свідчить про те, що компанія повинна запроваджувати проти вас мита. Це абсолютно безглуздо.
По-друге, тарифи були визначені з акцентом на торгівлю товарами, а не послугами, що є помилковим підходом. Наприклад, Україна імпортує значно більше товарів зі Сполучених Штатів, ніж експортує назад. Проте, якщо проаналізувати сферу послуг, картина виглядає зовсім інакше. Ця формула не враховує ці аспекти.
Були кричущі історії, коли вводилися тарифи на острови, де живуть пінгвіни, бо там пройшла якась транзакція. Раціонального пояснення цьому немає. Очевидно, була спроба надати цьому раціональне пояснення. Кажуть, це ChatGPT порадив таку формулу. Однак знайти в ній якесь глибоке економічне обґрунтування складно.
До останнього моменту здавалося, що адміністрація США готова вести торгову війну до остаточної перемоги. Вони неодноразово заявляли про відсутність можливості для будь-яких відстрочок або скасувань. Проте для більшості країн, на які були накладені підвищені мита, рішення було призупинено на 90 днів. Виняток також було зроблено для комп'ютерної техніки та смартфонів, вироблених у Китаї. Що могло стати причиною такого кроку?
-- Очевидні речі: те, що ці тарифи будуть надзвичайно шкідливі для економіки США, обвал фондового ринку, початок проблем на ринку облігацій. Стало зрозуміло, що мита можуть зруйнувати економічну екосистему США і їх союзників.
Не знаю, хто пояснив Трампу, що це божевілля треба зупинити. Проте очевидно, що це не кінець історії, адже призупинення на 90 днів не означає скасування.
В Україні добре усвідомлюють, як діє Трамп, адже його погляди часто зазнають змін. Яскравим прикладом цього є його перший термін на посаді президента, коли він підписав торгову угоду з Мексикою та Канадою. Наразі ж він стверджує, що ця угода є катастрофічною і її слід переписувати "з нуля". Який сенс укладати угоду, якщо існує ймовірність, що вона може бути змінена вже наступного дня, тижня чи року?
Якою може бути мета введення цих мит? Чи це намагання досягти вигідніших умов торгівлі для Сполучених Штатів, чи, можливо, Трамп сподівається, що мита стануть додатковим джерелом доходу, яке дозволить знизити податковий тягар і стимулювати повернення виробництв на територію США?
-- Теоретично підвищення мит може стимулювати перенесення виробництва в Штати. Теоретично їх можна використовувати для закриття фіскального дефіциту або фінансування зниження податків. Усе це теоретично може працювати.
Проблема полягає в способі запровадження цих тарифів, їх величині та термінах. Не важливо, чи становлять митні ставки 50% чи 150%. Торгівля вже фактично зупинилася, а тепер ти намагаєшся завдати їй ще одного удару. Вона вже не має чого втрачати. Можливо, існують логічні пояснення, проте розміри мит і методи їх впровадження породжують безліч запитань.
Трамп стверджує, що прагне досягти якоїсь угоди. Але про яку саме угоду йдеться, якщо інші сторони не готові її підтримати? Він може пред’являти вимоги Колумбії, Панамі чи іншим невеликим державам. Однак, коли справа доходить до великих країн або торгових альянсів, таких як Китай чи Європейський Союз, вони можуть виявитися не зацікавленими в компромісі.
-- Чи доречно називати те, що почав Трамп, торговельною війною?
Відносини між Китаєм та США безумовно характеризуються торговельною війною. Досить звернути увагу на їхні взаємні митні ставки. Чітко проглядається формування двох економічних блоків: або ти співпрацюєш з Китаєм, або з США. Багато країн намагаються знайти золоту середину, як, наприклад, В'єтнам, який залежить від обох потужностей. Європейський Союз також прагне підтримувати добрі стосунки з обома сторонами. Проте, в умовах сучасних реалій, це стає дедалі складніше.
У Сполучених Штатах також триває торговельна війна з іншими державами, зокрема з Канадою. США ввели мита на канадські товари, на що Канада відповіла аналогічними заходами щодо американських продуктів. У свою чергу, Європейський Союз підходить до ситуації більш обережно: вони сподіваються, що Трамп зможе змінити свою позицію або зменшити напруженість. Проте ми дізнаємося про результати після закінчення дев’яноста днів.
Чи існували подібні ситуації в минулому, і як закінчувалися ці економічні конфлікти?
Трамп стверджує, що його кумиром є президент Мак-Кінлі, який обіймав посаду 25-го президента США з 1897 по 1901 рік та був відомий своєю політикою введення численних митних тарифів.
Насправді він підвищив тарифи в середньому на 9%. Це багато, але Трамп підвищив у два чи навіть три рази більше. Тобто з історичної перспективи це, мабуть, перший випадок, коли так радикально вводяться мита.
Торговельні конфлікти ведуть до зменшення обсягів міжнародної торгівлі та гальмування економічного зростання. Один із найвідоміших прикладів - Велика депресія, коли були введені тарифи, хоча вони не були такими високими, як за адміністрації Трампа. Ми знаємо, чим це закінчилося: країни почали активно захищати свої ринки. Хоча мита не стали єдиною причиною Великої депресії, вони, безумовно, сприяли її загостренню.
Якщо зараз подивитися на економічні прогнози для інших країн, то всі кажуть, що торговельна війна буде сповільнювати темпи зростання економіки не тільки США, а й інших країн і, можливо, призведе до рецесії в Штатах та інших країнах.
Яка ймовірність виникнення рецесії в США через торговельний конфлікт?
Тарифи самі по собі не завжди є ознакою рецесії. З одного боку, їхнє введення може негативно вплинути на торгівлю, але з іншого - виникне потреба в збільшенні внутрішньої зайнятості. Це пов'язано з необхідністю виробляти товари, які раніше імпортувалися з Китаю. Принаймні, це можливо уявити в теоретичному контексті.
Хоча економічне зростання може уповільнитися, це не обов'язково передбачає настання рецесії. Справжнім каталізатором для серйозної економічної кризи може стати саме невизначеність. Наприклад, сьогодні у вас є певні тарифи, а завтра — ні. Сьогодні ви маєте доступ до певних товарів, а завтра — вже ні. Саме ця нестабільність є тим чинником, який здатний руйнувати економічну структуру.
Більшість рішень, які приймають домогосподарства та компанії, грунтується на наших уявленнях про майбутнє. Наприклад, Трамп пропонує повернути виробництво автомобілів до США. Це передбачає переміщення великої кількості ресурсів і робочої сили. На реалізацію такого проекту може знадобитися до десяти років, хоча він встановив крайній термін до травня.
Уявіть, що ви керівник Ford або General Motors. Які ваші дії? Всі капіталовкладення в нові виробничі потужності чи набір співробітників тимчасово зупиняться.
Хоча на даний момент немає чітких статистичних даних через затримку в отриманні інформації, проте м’які індикатори, такі як впевненість споживачів, демонструють значне зниження як серед домогосподарств, так і серед підприємств. Це є показником того, що економічний розвиток уповільнюється.
Чи здатна торговельна війна спровокувати світову економічну кризу?
У сучасному глобалізованому світі все тісно переплетене. Прямі торговельні зв'язки між США та Китаєм значні, але ще потужнішими є непрямі шляхи торгівлі. Наприклад, китайські компанії можуть відправити продукцію до В'єтнаму, звідти вона потрапляє до Мексики, де проходить обробку, а потім вже надходить до Сполучених Штатів.
Взаємозалежність країн дуже велика. Якщо хтось опинився посередині цього протистояння, наприклад, Мексика чи В'єтнам, то вони постраждають.
Існують різні прогнози щодо скорочення глобального ВВП на 1-2%, але вони враховували песимістичний сценарій: 30% тарифів на всіх. Виявилося, що Трамп зробив щось ще більш песимістичне. Важко уявити, якою буде його реакція, якщо, наприклад, Євросоюз агресивно відповість на мита США.
Які виклики можуть постати перед експортерами? Виходити на нові ринки та вести торгівлю стане дедалі важче, адже країни можуть змагатися одна з одною, або ж, навпаки, США можуть закритися від міжнародної торгівлі, що призведе до більш тісної кооперації між іншими державами. Це може створити нові можливості для українських виробників у пошуку ринків збуту.
-- Для компаній у великих країнах чи торговельних блоках американські мита - це боляче, але не смертельно. Наприклад, якщо компанія з ЄС продавала щось у Штати, то вона може переорієнтуватися на європейського споживача. Те саме стосується Китаю, хоча в його випадку дійсно цікаво, що буде з їхніми товарами.
Проблеми будуть у невеликих країн. Мадагаскар виробляє ваніль, Колумбія - каву. Для них будуть проблеми, адже якщо в тебе вузька спеціалізація, ти "заточений" на ринок США і тобі вводять величезні тарифи, то тобі нема куди бігти. Для України це не дуже велика проблема, бо США - це близько 2% від всього експорту.
Цілком ймовірно. Однак, одна з основних статей українського експорту до США — це труби. Після введення мит Україна може намагатися реалізувати ці труби на ринку Європейського Союзу. Проте в ЄС також є виробники, які раніше постачали труби в Штати, і вони можуть почати активно продавати свою продукцію на європейському ринку.
-- Приємного тут мало, але хочу нагадати, що в Сполучених Штатах наші труби завжди були під якимись антидемпінговими митами. Це все закінчувалося тим, що ціни на українські труби на американському ринку ставали вищими.
США встановили 145% мито на китайські товари, на що Китай у відповідь запровадив мито у 125%. Яка країна зазнає найбільших втрат в цій торговій суперечці: Китай, що втратить значну частину свого ринку, чи США, де ціни на дешеві китайські товари значно зростуть?
Необхідно враховувати не лише аспекти чистої економіки, але й політичну економію. Китай, без сумніву, не є демократичною країною, і всі дії там регулюються рішеннями Комуністичної партії.
Ми побачили, що в США больовий поріг виявився набагато нижчим, ніж у Китаї. Наприклад, запровадили винятки з мит для смартфонів та електроніки. Це показує, що США залежать від Китаю не менше, ніж Китай від Штатів.
Трамп може багато говорити про те, як він "покладе край" Китаю. Але що насправді США постачають до КНР? В основному, це сільськогосподарські товари. Саме фермери, більшість з яких підтримували Трампа, страждають від його рішень. Тепер же він запроваджує мита, які негативно впливають на їхній бізнес.
Фермери мають щось робити з цією продукцією, у них будуть колосальні збитки. Яке рішення ухвалить Трамп? Один варіант - прибрати тарифи. Інший - зробити субсидії цим фермерам. У будь-якому випадку це не дуже хороші рішення.
Яким чином торговельна війна може вплинути на позиції Китаю у глобальному контексті? В даний час США виступають істотним джерелом невизначеності. Чи можуть інші держави почати віддавати перевагу економічним зв'язкам з Китаєм, який виглядає більш стабільним?
Чіткість у цій справі має велике значення. Якщо Сполучені Штати не виступають як опора стабільності, то виникає запитання: хто ж тоді може виконувати цю роль? Один з можливих центрів - Китай, однак його уряд, представлений Комуністичною партією, викликає чимало сумнівів щодо надійності у цьому контексті.
Джерело стабільності зараз - це Євросоюз. Якщо Китай та ЄС продовжать торгувати без додаткових мит, то хаос, який створюють Сполучені Штати, буде мінімізований. ЄС рухається в цьому напрямку. Він намагається підписувати угоди з Індією, з іншими країнами, щоб поглиблювати торгівлю та кооперацію.
Все залежить від того, якою буде реакція міжнародної спільноти на політику Сполучених Штатів. Якщо країни зберуться разом проти Америки, це може призвести до поразки Штатів. Однак, якщо такого об'єднання не відбудеться, то спрацює принцип "сварити та панувати", що дозволить США контролювати ситуацію.
Існує ймовірність, що ми опинимося у ситуації, коли Сполучені Штати почнуть ставити питання: або ви на нашому боці, або на протилежному. Подібна ситуація вже спостерігалася під час Холодної війни, коли країни або співпрацювали із Західним світом, або з Радянським Союзом. Існував певний "клуб" країн, які намагалися знайти баланс між цими двома полюсами, проте сьогодні це завдання стало значно складнішим. Багато процесів пов'язані з доларом та фінансовими ринками розвинених держав.
Чи здатен Китай, будучи чистим експортером, розширити свій ринок для інших держав і стати альтернативою ринку США?
Китай дійсно має значний обсяг експорту, і залишається питання, як він планує з цим впоратися. Теоретично, усі товари, які раніше постачалися до США, можуть перенаправитися на інші ринки, такі як Європа, Латинська Америка та Африка. Навіть в Україні ціни можуть знизитися, оскільки на нашому ринку з'явиться велика кількість доступних китайських товарів.
З одного боку, це вирішує проблеми Китаю, а з іншого - створює проблеми в інших країнах. Вони будуть боротися з надзвичайно низькою ціною з Китаю. Виникає питання, хто буде далі вводити тарифи. Імовірно, ЄС буде захищати свої ринки і теж введе якісь тарифи проти Китаю, а може, не введе. Поки що це невідомо.
Чи здатна торговельна війна піддати сумніву статус долара як глобальної валюти?
-- Теорія каже: аби бути глобальною валютою, мають виконуватися три фактори. Перший - ліквідність, тобто можливість швидко проводити будь-які операції в цій валюті. Другий - безпека, тобто верховенство права плюс велика армія, яка буде захищати економіку. Третій - величина цієї економіки, великий внутрішній ринок.
Наприклад, у Китаї існує велика економіка, проте влада Комуністичної партії дозволяє їй у будь-який момент конфіскувати фінансові ресурси, заявивши, що вони належать державі. Крім того, у країні спостерігається недостатня ліквідність через менш розвинений фінансовий ринок.
В Європейському Союзі існує значний ринок для євро, однак ліквідність залишає бажати кращого. Крім того, у країнах ЄС бракує фіскальних ресурсів, які могли б "підтримувати" цю валюту, оскільки євро функціонує в межах єврозони, а фінансові питання розглядаються на рівні окремих держав.
Можливо, баланс зміниться, адже Трамп вбиває безпековий фактор невизначеністю. Через це відбуваються дивовижні речі. За нормальних умов, коли є невизначеність та ймовірність рецесії, усі інвестиції йшли в так звані тихі гавані. Серед них були держборг США та долар. Відповідно, курс долара посилювався. Зараз усе навпаки: величезний фактор невизначеності, але долар втрачає позиції.
Ніхто не хоче ризикувати, адже, можливо, Трамп скаже, що ви інвестували в десятирічні бонди, а тепер вони стануть сторічними і, можливо, ми колись щось за ними заплатимо. Або ж там була стабільна інфляція, а тепер невизначеність щодо неї, тому люди переводять гроші в інші країни і ЄС виявився "тихою гаванню".
Не впевнений, що це остаточно зменшить вплив долара як світової валюти, але цей тренд викликає певні занепокоєння. Сподіваюся, хтось зможе донести цю ідею до Трампа.
-- Тобто наступним претендентом на роль глобальної валюти буде євро?
Приблизно 60-70% усіх транзакцій та активів здійснюються в доларах США, тоді як 15-20% припадає на євро. Інші валюти, такі як фунт, єна, юань та багато інших, займають решту ринку. Євро мало безліч шансів стати світовою валютою, проте, незважаючи на те, що минуло вже три десятиліття, йому так і не вдалося досягти цього статусу.
Чогось не вистачає. Можливо, важливі не абсолютні показники, а відносні. Якщо в США трохи краще, ніж в Європі, то всі гроші перетікають в долари. Цей баланс може змінитися. Не думаю, що це буде найближчим часом, але це можливо.
Що робити з доларами? Перевести їх у євро чи гривні? Чи буде тренд на знецінення долара щодо інших резервних валют продовжуватися або ж посилиться?
Це дійсно складне питання. Якщо ви вважаєте, що фінансові ринки діють ефективно, то найвірогідніший прогноз – це поточний курс, оскільки всі доступні дані вже відображені в цінах на долари. Щодо довгострокових тенденцій, ми все більше інтегруємося з Європейським Союзом, що робить цю валюту дедалі важливішою для нас. З часом євро може стати ключовою валютою в нашій економіці.
Якщо хтось турбується про те, як Трамп може вплинути на курс долара, варто розглянути євро як більш стабільний варіант, оскільки економічна ситуація в Європі є більш передбачуваною.
Справжнім "червоним прапорцем" стане ситуація, якщо Трамп вирішить звільнити Джерома Пауела, голову Федеральної резервної системи, що призведе до підриву незалежності центрального банку. Це може стати серйозною загрозою для стабільності долара.
-- Якою має бути реакція центробанків, зокрема ФРС, на торговельну війну? З одного боку, через мита підвищаться ціни, тобто потрібно підвищувати ставку. З іншого боку, є загроза рецесії, тобто ставку потрібно знижувати.
Це питання справді варте трильйонів доларів. Ми стикаємося з реальним явищем стагфляції: високим рівнем безробіття, уповільненням економічного зростання та зростанням цін. Подібна ситуація спостерігалася в США на початку 70-х років та в 80-х - в період, відомий як велика інфляція.
Спочатку було зроблено спробу досягнути повної зайнятості. Федеральна резервна система знижувала реальні процентні ставки, проте інфляція продовжувала зростати. Згодом на посаду голови ФРС прийшов Пол Волкер, який оголосив, що його основна увага буде зосереджена на боротьбі з інфляцією. Він розпочав різке підвищення процентних ставок.
Для розуміння: зараз ставки за іпотекою в США близько 6%, під час Великої рецесії (економічна криза 2008 року - ЕП) було 3-4%. За часів Волкера ставки за іпотекою були 15-20%. Недавно у Джерома Пауела запитали, хто його герой серед центральних банкірів. Він сказав, що Пол Волкер. Якщо це так, то Пауел має підвищувати процентні ставки для боротьби з інфляцією.
Трамп сильно тисне на Пауела. Каже, що треба знижувати процентні ставки зараз, поки не пізно, що зараз ідеальний момент. Можливо, це матиме зворотний ефект.
Думаю, поки триватиме невизначеність, ФРС буде тримати ставки на поточному рівні. Можливо, навіть буде підвищувати пізніше, якщо інфляція почне зростати. Хоча початковий план передбачав, що мита - це одноразове підвищення цін і на нього ніяк реагувати не треба. Такий собі план дій "з підручника".
Проблема в тому, що невизначеність призводить до стагфляції.
-- На користь підвищення ставок свідчить відплив капіталу із США. Наскільки мають вирости ставки за американськими бондами, щоб інвестори знову повірили в силу долара?
-- З одного боку, Трамп хоче, щоб долар був слабкий, що наразі і відбувається. З іншого - тарифи, за інших рівних умов, мають підсилювати долар. Те, що долар падає тоді, коли він мав би зростати, говорить, що відбувається щось недобре.
Крім того, процентні ставки зростають і без додаткових дій ФРС. Якщо подивитися на ставки за десятирічними облігаціями, то вони зросли на 60 базових пунктів (0,6 відсоткового пункту). Це наче небагато, але в масштабах державного боргу США, який становить 36,2 трильйона доларів, це дуже велике зростання.
Яким чином повинні реагувати центральні банки інших держав у цих обставинах?
-- Я їм не заздрю (сміється).
Які рекомендації могли б дати Андрію Пишному?
На щастя, торговельна війна має незначний вплив на Україну. Наші обсяги торгівлі зі Сполученими Штатами дуже малі, а основна частина нашого експорту складається з аграрної продукції, ціни на яку не так чутливі до подібних змін. Ціни на нафту знижуються. Хоча це може свідчити про проблеми в світовій економіці, для нас, як чистих імпортерів енергії, така ситуація вигідна.
Я б не сказав, що на нас очікує якась катастрофічна ситуація. Однак треба бути обережними, стежити за тим, що відбувається на ринках.
Які перспективи чекають на Україну як на економіку, зосереджену на експорті?
Найбільш негативним сценарієм для малих відкритих економік, що розвиваються, є виникнення фінансової паніки. Подібні ситуації ми спостерігали в Україні у 1998 та 2007 роках, коли величезні обсяги капіталу покидали країну, що призводило до серйозних криз. На сьогодні, однак, ймовірність такого розвитку подій є вкрай низькою, оскільки ми фактично ізольовані від світової фінансової системи.
Поганий наслідок для нас - якщо почнуть падати ціни на основні експортні товари. Проте наша економіка динамічна: якщо наші металургійні заводи витримують ракетні удари, то зниження цін на глобальних ринках точно витримають.
Чи можуть українці відчути вплив глобальної торговельної війни на своїх фінансах?
Вплив Китаю буде відчутний у багатьох сферах. Підвищення тарифів призведе до зростання цін для американських домогосподарств, змушуючи їх витрачати додаткові 4 тисячі доларів на рік, в той час як середній дохід родини становить 65 тисяч доларів на рік.
#Дональд Трамп #Китай #Канада #Інфляція #Податок #Європейський Союз #Європа #Економіка #Імпорт #Україна #Президент (державна посада) #Товари #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Експорт #Євро #Ціна #Західний світ #Латинська Америка #Сполучені Штати #Дефіцитні видатки #Валюта #Ставок #Англія #Азія #Єврозона #Логіка #Африка #Мексика #Вільям МакКінлі #General Motors #Робити #Торгівля #Колумбія #Фермер #В'єтнам #Панама #Мито (податок) #Комуністична партія #Комп'ютер. #Федеральна резервна система #Рецесія #Мадагаскар #Меркантилізм #Пол Волкер #Каліфорнійський університет, Берклі
