Чи варто очікувати, що Путін оголосить після виборів нову "часткову" мобілізацію у сфері оподаткування?
17 серпня в Російській Федерації пройшов непоміченим черговий, вже 28-й, ювілей дефолту. Це не дивно, адже в історії найтяжчого для країни місяця подібні події – так само як і путч ДКНС 35 років тому – нині намагаються ігнорувати. Проте, Кремлю не вдалося повністю відвернути увагу від традиційних серпневих труднощів.
Андрій Клепач, один з найвідоміших макроекономістів Росії і багаторічний головний економіст державної корпорації ВЕБ.РФ, ще навесні під час зустрічі в Нікітському клубі висловив думки, які в путінській Росії стають дедалі складнішими для відкритого озвучення: "Ми поступимося в технологічному та економічному змаганні. Це стосується не лише США та Китаю, а в деяких аспектах навіть України — країни, економіка якої зазнає ударів війни, але все ще залишається на плаву."
Клепач також звернув увагу на те, що втрати від ударів ЗСУ по нафтогазовій, портовій та логістичній інфраструктурі Росії -- це не просто військові дії, а "помітний макроекономічний бар'єр для зростання її економіки". Він сказав це ще навесні, а до Кремля це дійшло тільки в серпні. Тому зараз його звільнили. Ця історія стала черговим маркером того, що в путінській Росії погані новини терпіти ще можна, а публічно говорити про них -- ні.
Оцінка та аналіз без зовнішньої допомоги.
Видання "Ведомости", яке підтримує прокремлівські погляди, пояснило, що звільнення Клепача пов'язане з його різкими особистими оцінками економічної та політичної ситуації в країні, які не могли збігатися з позицією державної корпорації ВЕБ. Крім того, вони зазначили, що Клепач уже давно займався самостійною аналітичною діяльністю, при цьому ВЕБ не був його замовником.
Проте не лише Клепач єдиний продовжує існувати "незалежна аналітична діяльність" у Росії. У вересні 2025 року, коли в Російській Федерації було знижено ключову процентну ставку до 17%, голова "Сбербанку" Герман Греф висловив думку, що для стимулювання економіки ставка повинна бути не вище 12%. Він охарактеризував економічну ситуацію як "технічну стагнацію". Тим часом, у тодішньому пресрелізі Центрального банку РФ це явище було охарактеризовано евфемістичним терміном "збалансоване зростання".
До цього, в листопаді 2024 року, голова Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін попередив про скорочення інвестицій під впливом високої ключової ставки. Але найпохмуріші прогнози тоді пролунали з вуст гендиректора Челябінського ковальсько-пресового заводу Андрія Гартунга, який заявив: "Жоден конкурентний бізнес не може працювати з кредитами під 27 % річних, коли наші конкуренти -- китайці -- отримують їх дешевше ніж під 5 %".
Однак Кремль, як завжди, не бажав чути ці та інші численні сигнали від своїх фінансистів, економістів та промисловців. Він обрав перевірений шлях: не змінювати ситуацію, а обмежити доступ до неї.
"Секретні заощадження" поступово зникали з бюджетного огляду.
Федеральне казначейство Російської Федерації вирішило видалити з публічного доступу розділ, в якому щоденно були представлені дані про залишки рублів у банках і на грошовому ринку. Ця інформація, по суті, відображала "заначку" Міністерства фінансів — кошти, отримані від платників податків, які зберігалися в банківській системі РФ на випадок непередбачених обставин. Тепер ця інформація більше недоступна.
З початку цього року Міністерство фінансів Російської Федерації вилучило 3,5 трлн рублів зі своїх резервів для стабілізації грошового ринку, за даними Сергія Алексашенка, колишнього заступника міністра фінансів і заступника голови Центробанку. Він зазначив, що ці кошти дозволили покрити лише приблизно половину бюджетного дефіциту, який до кінця липня досягнув 6,5 трлн рублів. Відзначимо, що з Фонду національного добробуту, накопиченого протягом років завдяки надзвичайним доходам від нафти, з лютого 2022 року було використано вже дві третини ліквідних активів.
Дефіцит бюджету може бути прихованим, поки існують резерви. Однак, коли ці резерви вичерпуються, проблема знову стає очевидною: або доводиться вдаватися до позик, підвищувати податки і скорочувати витрати, або ж друкувати гроші, що створює ризики зростання інфляції в майбутньому.
"Без збільшення податкових ставок Міністерству фінансів буде важко зберегти існуючий рівень витрат. Введення нових податків стане основною інтригою бюджету на найближчі три роки", -- вважає Алексашенко.
Кінець путінської магії "стабільності"
Міністр фінансів Антон Силуанов також підтвердив існування бюджетних труднощів, зазначивши, що дефіцит державного бюджету в цьому році перевищить заплановані 3,8 трлн рублів. В свою чергу, Центробанк вже заклав у своїй оцінці суму в 8 трлн рублів.
Кремль, безумовно, стверджує, що більше не планує змінювати податкову політику. Проте ці заяви, як і багато інших обіцянок (наприклад, не підвищувати пенсійний вік або "здійснювати СВО виключно за участю професіоналів"), виглядають як звичайні обіцянки без реального підґрунтя. Наприклад, у лютому 2024 року, під час виступу перед Федеральними зборами, Путін наполягав на "закріпленні основних податкових параметрів до 2030 року", але вже з 2025 року податок на прибуток було збільшено з 20% до 25%.
Минулого року Силуанов стверджував, що, незважаючи на складні бюджетні умови, уряд не планує підвищувати податки. Проте з початку цього року ставка ПДВ була підвищена з 20% до 22%. Це, в свою чергу, призвело до зниження прибутків великих компаній, і кожен третій малий та середній підприємець в Росії (окрім проблем з постачанням пального та наслідків атак на різноманітні "wildberries") вважає, що зростання податків стало причиною зниження рентабельності їхнього бізнесу.
Насправді, ми спостерігаємо за траєкторією занепаду. Витрати на війну зростають, санкції обмежують можливості, удари по інфраструктурі додають нових фінансових зобов'язань, а внутрішній грошовий ринок вже не здатний безболісно покривати нові потреби Путіна. В результаті, єдиним виходом можуть стати нові податкові заходи (навіть якщо вони будуть частковими).
18 серпня стало відомо, що Кремль протягом найближчих років бажає отримати 136 млрд рублів від виробників та імпортерів електроніки у вигляді нового "технологічного збору". Щороку вони повинні перераховувати до держскарбниці 22,7 млрд рублів. Новий збір запрацює вже з 1 грудня.
Також на путінській кухні вже давно готується страва під назвою "Forbes по-кремлівськи". Станом на середину серпня надходження до держбюджету від мільярдерів становили 383,69 млрд рублів. Цікава швидкість приготування цієї "страви": до зустрічі Путіна зі своїми нуворишами (в березні) внески до від них становили 15,6 млрд рублів. За квітень сума пожертв зросла в 10 разів -- до 159,7 млрд рублів. У травні -- на 45,5 %, у червні -- на 27 %, а за липень і першу половину серпня -- ще на 30 %. Але й цього, з огляду на все, не вистачає.
Проте важливо визнати: про жодний дефолт-2026 у Росії не йдеться. Її економіка та фінанси не стоять на межі миттєвого обвалу. Вони достатньо великі, інерційні й, головне, вже насильницьки мобілізовані, щоб ще довго тягнути війну. Проте вони дедалі більше платять за це своїм майбутнім: інвестиціями, технологічним відставанням тощо.
Ось саме так буквально на очах і закінчується магія сумнозвісної путінської "стабільності". Звільнення Клепача показало нервовість цієї системи, а видалення даних про "гроші на чорний день" -- що вже й оприлюднення таких цифр стають для неї небезпечними.
Тому путінський гаманець зараз судомно заклепують. Зокрема ймовірною подальшою податковою мобілізацією тих, кому ще є чим платити. Але ці та інші заклепки показують лише одне: власник гаманця просто боїться його відкрити та показати реальний вміст.
#бюджет #Економіст #Росія #Економіка #Мобілізація #Інвестор #Бізнес #Китай (регіон) #Міністерство фінансів (Україна) #Центральний банк Росії #Кремль (фортифікаційна споруда) #Збройні сили України #Володимир Путін #Макроекономіка #Рубль #Державний бюджет #Історія #Дефолт (фінанси) #Герман Греф #Сбербанк Росії #Челябінськ #Грошовий ринок #Чому #Дефіцитне фінансування #Forbes #Росія за часів Володимира Путіна #китайці ханьської національності #Кредит (значення) #Державний комітет з питань надзвичайного стану
