Майкл Мардер. Пірополітика; переклад з англійської Б. Передрія. — Львів: Видавництво "Контур", 2026. — 320 с. Видання базується на книзі: Michael Marder. Pyropolitics. Fire and the Political, розширене та оновлене видання, Columbia University Press, 2025.
"Вогонь його світло дарував смертним, за цей гріх."
"Він мусить отримати покарання від богів."
(Есхіл, "Прометей в оковах")
"Пірополітика. Вогонь і політичне" (Pyropolitics: Fire and the Political) -- це глибока і надзвичайно актуальна книга Майкла Мардера (Michael Marder), видатного сучасного філософа, письменника та одного з провідних світових експертів у галузі екологічної філософії, континентальної феноменології та політичної теорії. Автор, понад половина сім'ї якого походить з України і який не оминає питань нашої визвольної війни, здобув світове визнання, заснувавши новий міждисциплінарний напрямок критичних досліджень рослин (Critical Plant Studies). У своїй новій книзі (2025), доповненій передмовою відомого сучасного словенського філософа Славоя Жижека, переклад якої українською вийшов у 2026 році у львівському видавництві "Контур", Мардер досліджує політику, суспільні процеси та людське мислення крізь призму метафори, стихії та реального використання вогню. Світ охоплений вогнем: як у зовнішньому, так і у внутрішньому його прояві, як у фізичному, так і у метафоричному значенні.
У своїй праці "Пірополітика" Мардер розглядає не лише вогонь, а й феномен пилу (Dust) та концепцію філософії сміття (Dump Philosophy). Він ілюструє, як капіталістична система і сучасна культура споживання перетворюють нашу планету на безладне сміттєзвалище. Політичне життя, на думку автора, є безперервним термічним процесом: тління та приховане невдоволення (іскри) врешті-решт призводять до вибухового полум'я революційних змін, очищувальних вогнищ, що призводять до спустошення (попіл є наслідком тоталітарного знищення всього сущого). Філософ запрошує читачів переглянути традиційні геополітичні концепції (політика землі та простору) і біополітику Мішеля Фуко (дисципліна контролю над тілом і життям), пропонуючи натомість нову перспективу, яку він називає пірополітикою (регульоване використання вогню в контексті поліса). Світ не просто зникає, як стверджували деякі ліві: він поглинається вогнем. Вогонь існує як у середині землі, так і зовні. Сьогодні людство переживає епоху всепроникного згорання реальності. Як зазначає Мардер: "Ми спалюємо себе та нашу планету заради вогню", підкреслюючи, що ми більше не запитуємо, чому варто знищувати не лише нафту, а й навколишнє середовище.
"Від книг, спалених єретиків на вогнищах Інквізиції, до самоспалень на протестних акціях, від масового згорання нафти до емоційних промов, від глобального потепління до плавильних процесів, від образів революційних іскор, які можуть запалити боротьбу пригноблених, до вибухів автомобілів на Близькому Сході — вогонь стає невід'ємною частиною політичних процесів."
Майкл Мардер, "Політика вогню".
Автор вносить нові ідеї в західну політичну філософію, досліджуючи думки від Геракліта та Карла Шмітта до Гегеля, Делеза, Ґваттарі, а також ніцшеанського Заратустри і сучасних течій. Він ілюструє, як вогонь завжди був засобом контролю та влади. Особливу увагу приділено трагедії Голокосту, розглянутій як подія, що має відношення до концепції цілеспрямованого знищення. Коментуючи кліматичну кризу, глобальне потепління та лісові пожежі, Мардер підкреслює, що наша капіталістична система "знищує" майбутнє планети в прискореному режимі. Інші елементи природи — повітря, вода, земля — поступово стають непридатними для існування.
Сьогодні вогонь слугує не лише зброєю та засобом терору, але й символом протесту та самопожертви, як у випадку самоспалювання. Ця книга відкриває нові горизонти для розуміння сучасних конфліктів, де стратегії "випаленої землі" та енергетичний шантаж стають ключовими засобами в геополітичних іграх. Філософія попелу, запропонована Мардером, розкриває стан нашого суспільства після краху великих сподівань: старі структури знищено, і на їхніх руїнах формується новий світовий порядок. Людство, згідно з автором, колективно спалює себе, покладаючись на вугілля, нафту та природний газ для виробництва енергії. Мардер закликає до переосмислення значення навколишнього середовища та людського життя в епоху, коли це життя забруднене та трансформується після століть енергетичного споживання викопних видів пального. З метафізичної та теологічної точки зору "вогонь, що вбиває, прокладає шлях до вищого буття". В його основі лежить метафізична та гностична ненависть до матерії, яка маскується під енергією, відчуженою від своєї природи. Під впливом вогню матерія переходить у сферу чистого духу або чистого акту, скидаючи фізичні атрибути. Ми стикаємося з нігілістичним голокостом "світових енергетичних ресурсів", що має на меті зберегти людське існування та продовжити зростання населення ціною всього та всіх.
"Смог -- це сучасний дим жертвоприношення богам прогресу, який забирає здоров'я дихальних шляхів мільярдів людей у всьому світі. Це обличчя планетарного вигорання"
Майкл Мардер, "Політика вогню".
XXI століття малює перед нами перспективу знищення всього живого на планеті. Нема сенсу сперечатися з тим, що загроза згорання всього живого у вогні не є надуманою. Приклади -- глобальне потепління, масове спалювання матерії задля виробництва енергії, гонка ядерного озброєння, локальні конфлікти на Близькому Сході, зрештою, найбільша війна в Європі між Росією та Україною. "Сучасні пірополітичні полум'я мають виразно апокаліптичний відтінок", -- пише Мардер. Випалена земля нашого сьогодення вже не містить обіцянки нового початку майбутнього. Міф про Фенікса, який спалює себе і відроджується з власного попелу, більше не відповідає сучасному розвитку подій. Прометеївське зусилля контролювати вогонь, приборкати його вибуховий потенціал, розмістити у визначених просторових межах і накласти на нього цільове обмеження більше не має потенції. Постглобалізований світ сьогодні, як ніколи, виглядає скінченним. Від парового двигуна до ядерного розпаду збігла лише мить. Від індустріалізації до постіндустріального виробництва був зроблений лише крок. Ми вже давно живемо в ілюзорному світі, все ще закриваючи очі на неконтрольовані побічні ефекти "від забруднення атмосфери CO2 до нестримних ланцюгових реакцій і неутилізованих ядерних відходів". Можливо, нині майже миттєве "згортання світу" під час термоядерної війни реалістичніше, ніж під час двох попередніх "світових" війн XX століття. Сучасний технологічний потенціал дає можливість уже не просто винищити певний народ чи стерти конкретну цивілізацію, а зруйнувати світ у його планетарному масштабі. Праві популізми та неофашизми процвітають, "роздмухуючи полум'я усякої пожежі": від ненависті до інших та чужинців до пожарищ глобального потепління. І посеред цього попелу, на який у будь-який момент може перетворитися світ, в умовах не лише кінця епохи з гострим відчуттям кінця історії, а взагалі наприкінці того, що ми називаємо історією, -- виникає одвічне питання політичної дії: "Що робити?".
"Що поєднує такі різні джерела, як індійська ведична традиція, зороастризм, досократики та філософії Ґегеля і Гайдеґґера -- це переконання, що вогонь є найідеальнішою природною стихією"
Майкл Мардер, "Політика вогню".
#Нафта #Європа #Росія #Україна #Індія #Львів #Філософія #Близький Схід #Геополітика #Енергетика #Світ #Глобальне потепління #Мітинг #Планета #Капіталізм #Метафора #Філософ #Полум'я #Поліція #Бог #Оскільки #Феноменологія (філософія) #Чотири #Матерія (філософія) #Єретик #Хмельницьке повстання #Славой Жижек #Інквізиція #Геракліт #Мішель Фуко #Есхіл #Фрідріх Ніцше #Георг Вільгельм Фрідріх Гегель #Видавництво Колумбійського університету #Мартін Гайдеггер
