Фірми з прикордонних зон Росії почали активно змінювати свою реєстрацію та переміщати свою діяльність до Китаю. Основними причинами цього є значний податковий тягар, нестача трудових ресурсів та непередбачуваність політичної ситуації як всередині країни, так і на міжнародній арені.
На сьогоднішній день в Китаї функціонує понад 3800 компаній з російськими інвестиціями та історією. Переважно це імпортери, виробники електроніки, обладнання і споживчих товарів, а також представники легкої промисловості. У Китаї, на відміну від Росії, податкова ставка на додану вартість для більшості товарів і послуг становить 13% (у Росії - 22%), а для малих підприємств вона може бути знижена до 3%. Крім того, варто врахувати вигідні китайські кредити з річною ставкою всього 3% та державні гранти на капітальні витрати.
Навіть бізнес, що є частиною потужної російської пропагандистської системи, не витримав тиску "рідної" країни. Мова йде про галузь книгодрукування та поліграфії в цілому.
Внаслідок санкційного тиску російські друкарні зіткнулися з нестачею фарб, лаків, а також специфічних компонентів, сучасного обладнання і запчастин. Тим часом китайські компанії пропонують ці ресурси у достатній кількості. Іншими словами, замовлення на високотехнологічну поліграфію все частіше переходять до Китаю, тоді як Росія продовжує свій шлях у напрямку перетворення на сировинний додаток.
За січень-липень 2026 року обсяг поліграфічної діяльності на росії становив лише 92,8% від рівня минулого року, виробництво паперу та паперових виробів теж скоротилося на 8%. Найбільший гравець на російському ринку видавництво "просвещение" вже зменшило цього року обсяг замовлень у вітчизняних друкарень на 25-30%. Як результат усіх цих процесів, цього року в поліграфічній галузі рф спостерігається скорочення штатної чисельності працівників приблизно на 30%.
Ці явища вказують на зниження стабільності російської економіки та зменшення її привабливості для вітчизняних підприємств. Якщо ця тенденція триватиме, все більше російських компаній можуть почати шукати вигідніші умови за кордоном, що лише підсилить економічну залежність від Китаю та призведе до подальшої втрати власних виробничих можливостей.
#
