Торгова війна, ініційована Трампом, виходить з-під контролю: які перспективи чекають на світову економіку?

Дональд Трамп уже більше тижня веде торгову війну з усім світом. Головний супротивник - Китай - поки не здається і готується до довготривалої боротьби. Які наслідки для світової економіки вже принесла митна політика Трампа - в матеріалі РБК-Україна.

Президент США Дональд Трамп з 2 квітня ініціював торговий конфлікт, що охоплює всі країни світу. Він запровадив нові мита на товари з більшості держав, при цьому найбільше постраждав Китай, де ставки підвищилися до 34% (з 20% до загальних 54%).

Офіційний Пекін застосував симетричну відповідь та ввів 34%-ве мито на американські товари, що обурило Трампа і 8 квітня він підняв своє мито до 104%. Це викликало новий виток протистояння, в результаті Китай підняв мито до 125% мита, а тариф США для КНР досяг 145% (з урахуванням попереднього 20%-гото мита, яке Білий дім пов'язав з обігом наркотику фентанілу).

12 квітня було оголошено, що смартфони, комп'ютери та мікрочіпи виключать з митного списку для китайських товарів.

Конфлікт з Китаєм є найактуальнішою проблемою в торговій політиці Трампа. У простішій ситуації опинилися ті країни, які вирішили уникнути взаємних тарифів та обрали шлях переговорів. Для таких держав Білий дім оголосив про мораторій, який триває 90 днів, протягом яких будуть діяти лише базові мита у розмірі 10%. Серед країн, що отримали знижені тарифи, можна назвати Європейський Союз, а також сусідів Китаю — Японію, В'єтнам, Південну Корею та Тайвань. Протягом цього тримісячного періоду у них є можливість досягти угоди з Вашингтоном.

Мита, які перевищують 100%, сприяють зменшенню або повній зупинці торговельних операцій (інфографіка РБК-Україна).

"Більше 75 країн - це ті, хто прагнуть укласти угоду з нами", - заявив Трамп під час оголошення 9 квітня про призупинення дії "тарифної стіни", терміна, що використовують у Білому домі для опису поточної конфронтації, уникнувши терміна "торгова війна". Окрім того, в адміністрації мають намір підписати 90 угод за 90 днів.

Початкові високі тарифи, які планувалося ввести для більшості країн з 9 квітня, за короткий проміжок часу викликали різкий обвал фондових ринків у США, Європі та Азії. Індекс Доу-Джонса, що відображає акції тридцяти найбільших американських компаній, за період з 2 по 8 квітня втратив 11% вартості, опустившись до рівня січня 2024 року - 37 645 пунктів. Відновлення індексу розпочалося лише 9 квітня, після оголошення про зниження митних ставок.

Динаміка другого індикатора американського фондового ринку, індексу S&P500, повторилася. Цей індекс включає акції 500 найбільших за капіталізацією компаній США. Щоб продемонструвати масштаби падіння, CNBC повідомило, що лише в перший день торгової війни сім найбільших компаній на нью-йоркській біржі Nasdaq зазнали втрат на суму понад 1 трильйон доларів. Коментуючи нестабільність на фондових ринках, Трамп зазначив, що ринок "перебував у хворобливому стані" і що його реакція була лише тимчасовою.

Події на Волл-Стріт дали підстави представникам від Демократичної партії звинуватити Трампа в інсайдерській торгівлі. Мається на увазі, що Трамп міг придбати акції, коли вони стали дешеві (після того як він оголосив мита), і продати їх після зростання курсу (на фоні його ж рішення про паузу).

Інвестори на біржах Лондона та Шанхаю також пережили непрості часи. Протягом періоду з 2 по 9 квітня основний індекс FTSE 100, що відображає акції 100 найбільших компаній за капіталізацією на Лондонській фондовій біржі, знизився на 11%, досягнувши позначки 7 679 пунктів. У той же час, індекс Shanghai Composite на Шанхайській фондовій біржі впав на 6%, опустившись до 3 136 пунктів.

Незважаючи на зниження показників стану економіки США, адміністрація Білого дому зберігає суворий підхід. Трамп обґрунтовує свою політику тим, що Сполучені Штати вже тривалий час мають негативний торговий баланс з багатьма країнами світу. Це означає, що вони імпортують більше товарів (у грошовому вираженні), ніж експортують. Внаслідок цього, торговельні партнери отримують від США більше фінансових ресурсів, ніж американські компанії від них. Крім того, Трамп зазначає, що деякі з цих країн встановили високі мита на товари, що надходять зі США.

"Протягом останніх 35 років ми зазнавали грабежу з боку всіх країн. Вирівнювання торгового балансу повинно було бути реалізоване ще багато років тому... Наше ставлення було дуже поганим протягом тривалого часу. І, зрештою, ми самі допустили, щоб це сталося," - висловився Трамп про торгову ситуацію 9 квітня.

За даними Офісу торгового представника США, у 2024 році було продано товарів до Індії на 41,8 мільярдів доларів, а придбано - на 87,4 мільярдів доларів. Таким чином, торговий дефіцит США з цією країною склав 45,6 мільярдів доларів. Дефіцит торгівлі США із ЄС у минулому році становив 235,6 мільярдів доларів, але найбільшим болем для торговельного балансу Вашингтона є, звісно, Китай, дефіцит з яким є найбільшим, у 2024 році він становив 295,4 мільярдів доларів. Тобто Китай продає до США товарів на суму, яка втричі перевищує вартість імпорту зі США і ця тенденція не змінюється уже багато років.

Дефіцит зовнішньої торгівлі - основна причина торгової війни Трампа (інфографіка РБК-Україна)

"Як я неодноразово підкреслював, і про це вже чотири роки говорить президент Трамп, Китай є найбільш дисбалансованою економікою в історії сучасного світу. Вони становлять основне джерело торгових викликів для США", - заявив 9 квітня міністр фінансів США Скотт Бессент.

Щоб вирівняти торговий дефіцит, за логікою Трампа, достатньо просто підвищити мита на імпортні товари і коштами від цих податків компенсувати втрати від не рівноцінної торгівлі.

Чому Трамп обрав саме митні тарифи як інструмент? Відповідно до Закону США про розширення торгівлі, зокрема секції 232, президент має право самостійно вводити мита, якщо виникає загроза національній безпеці. Оскільки йому не потрібно отримувати схвалення Конгресу, він активно використовує цю можливість.

Офіційний Пекін рішуче відповів на початок торгової війни, ініційованої США. Після виступу Трампа 2 квітня у Рожевому саду Білого дому, де він оголосив про нові тарифи, Міністерство торгівлі Китаю підкреслило, що у війнах за торговельні переваги немає переможців і закликало американську сторону терміново скасувати мита. 8 квітня китайський уряд посилив свою дипломатичну позицію, заявивши про готовність боротися до останнього.

Для підтримки свого експорту Піднебесна вдалася до типового кроку, за який її багато разів критикували раніше, - це зниження курсу юаня. 10 квітня Народний банк Китаю помірно знизив ключову ставку, що свідчить про те, регулятор готовий поступово ослаблювати юань для підтримки експорту.

11 квітня, під час свого візиту до Іспанії, китайський лідер Сі Цзіньпін заявив, що Китайська Народна Республіка не боїться тиску з боку Дональда Трампа, який можна вважати несправедливим. У бесіді з прем'єр-міністром Іспанії Педром Санчесом він підкреслив, що йти проти світового порядку - це шлях до самоізоляції. Крім того, Сі Цзіньпін закликав Європейський Союз до спільних дій у протидії політиці Вашингтона.

Комуністична партія Китаю може обрати стратегію тривалої конфронтації, свідомо приймаючи економічні втрати. "У Китаї діє адміністративно-командна економіка, що позбавляє бізнес можливості вибору. Все вирішується відповідно до постанов партії", - зазначив співрозмовник РБК-Україна, експерт на міжнародному ринку енергетичного обладнання, який має досвід роботи як у Китаї, так і в Європі.

Європейський Союз прийняв менш агресивну позицію, проте 9 квітня країни-члени ЄС все ж підтримали ініціативу Єврокомісії щодо введення контрзаходів у митній сфері проти Сполучених Штатів. Це стало реакцією на тарифи, які Вашингтон запровадив на європейську сталь та алюміній ще в березні.

Проте, це рішення було більше схоже на попередження або предмет для дипломатичної торгівлі, адже, як повідомлялося у заяві Єврокомісії, воно мало вступати в силу лише в силу з 15 квітня (після проходження бюрократичних процедур) і за умови, якщо не вдасться домовитися.

Зображення: Урсула фон дер Ляєн висловила конструктивний підхід до митної політики Сполучених Штатів (Getty Images)

10 квітня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила підтримку рішенню Трампа про затримку дій і оголосила, що Європейський Союз також зупиняє свої контрзаходи на три місяці. "Ми прагнемо надати можливість для переговорів. Якщо результати переговорів не будуть для нас прийнятними, наші контрзаходи вступлять у силу," – зазначила вона.

Світова торгова конфлікт в першу чергу призведе до збою в ланцюгах постачання різноманітних товарів, оскільки в сучасних умовах практично неможливо знайти продукт, всі компоненти якого виготовлені в межах однієї країни. Наприклад, американський ринок сильно залежить від імпорту іноземних складових, сировини та енергетичних ресурсів.

"Для виробництва автомобіля використовується метал з однієї країни, двигун збирається в іншій, а сам автомобіль складається в третій. Таким чином, світова торгівля відіграє важливу роль у виробничих і комерційних процесах. Політика Трампа не лише порушує баланс обміну, але й ускладнює комерційні ланцюги", - зазначив голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський в коментарі для РБК-Україна.

Експерт додав, що торгова війна посилить наявні економічні проблеми і Китаю, і самих США. За його словами, мито на імпорт китайських товарів до США платить не компанія-виробник (китайський завод), а постачальник, який купує товар на цьому заводі і привозить його в американский порт на Тихому океані.

Для компенсації впливу мита, постачальник планує звернутися до заводу з проханням знизити вартість продукції (що негативно позначиться на Китаї), однак водночас він підвищить ціну для споживачів у США (що зашкодить американцям).

"Мито завжди має двосторонній характер. Коли ти накладаєш обмеження на імпорт певного товару, ти, по-перше, завдаєш шкоди своїм споживачам, оскільки вони не можуть придбати бажане за доступнішою ціною. По-друге, це може призвести до інфляції, як це спостерігається в США," - зазначив Ігор Бураковський.

Ставки мит у розмірі 100% і вище теоретично можуть подвоїти ціну товарів на американському ринку, але на практиці це неможливо, оскільки споживачі не стануть купувати продукцію за такими цінами. Як зазначив один з експертів РБК-Україна в сфері пластикової продукції, такі високі мита фактично призводять до зупинки або значного скорочення торгівлі. Підтвердженням цього є заява Всесвітньої організації торгівлі від 9 квітня, в якій повідомляється, що обсяги торгівлі між США та Китаєм можуть знизитися на 80%.

Фото: Першим наслідком торгової війни Трампа стали тривожні сигнали про падіння світової економіки (Getty Images)

Ще одним наслідком різкої політики Трампа стане криза довіри до США, як до надійного партнера, особливо з боку ЄС. "Оптимізм щодо майбутніх рішень економічної політики підірваний. Немає ніякої гарантії, що це знову не повториться (чергове підвищення мит - ред.). Добрі стосунки і відносини вже не є запорукою, що тебе не зачепить. Відповідні ризики вже включаються в розрахунки і аналізи", - сказав в коментарі РБК-Україна економіст та екс-радник президента Олег Устенко.

Дії Трампа фактично націлені на руйнування основ світової торгівлі. Таку точку зору висловив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло в коментарі для РБК-Україна. Він підкреслив, що раніше глобальна торгівля грунтувалася на принципах зменшення тарифних і нетарифних бар’єрів, тоді як Трамп обрав курс на жорсткий протекціонізм.

Цей протекціонізм, за його словами, заснований не на економічних, а на політичних засадах. Введення мит із диференціацією для різних держав є виключно політичним рішенням, незалежно від економічних аргументів, які можуть його супроводжувати. Він також зазначив в інтерв'ю РБК-Україна, що основним наслідком, якого Трамп вже домігся, є підрив довіри.