Оскільки диктатор продовжує вірити, що тривала війна вигідна Кремлю, він не зупиняє її. Водночас росіяни починають бити тривогу, але їхні зусилля не приносять результатів.
Війна з Україною стала для російського диктатора Владіміра Путіна чимось на кшталт нав’язливої ідеї, що відволікає його від внутрішніх проблем Росії, які, до речі, й виникли через цю ж війну. Про це повідомляє журналіст Саймон Шустер у статті для The Atlantic. Він зазначає, що з початку 2025 року, коли Збройні сили України почали активну кампанію ударів по російських тилах, президент РФ неодноразово зникав із публічного простору, хоч і ненадовго.
Після одного з таких повернень він дав інтерв'ю державному телебаченню, в якому уникнув докладного обговорення як паливної кризи — лише зазначив, що "ситуація під контролем", так і пошкоджень інфраструктури, а також інших внутрішніх проблем, викликаних вторгненням в Україну. Натомість, він активно розповідав про фронтові події, детально описуючи бойові дії, хоча більшість його свідчень виявилися неправдивими і були швидко спростовані українською стороною.
У той же час настрої в російському суспільстві дедалі більше відрізняються від офіційної позиції Кремля, відзначає Шустер. Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, 81% громадян Росії прагнуть швидкого завершення війни, тоді як лише 9% досі мріють про перемогу — цей показник вперше опустився до такої низької позначки.
"Війна була його справжнім захопленням. Ніщо інше не викликало в нього такого інтересу", -- навів Шустер слова з інтерв'ю російського бізнесмена, який раніше часто спілкувався з диктатором. Він зазначив, що під час економічної секції Путін виглядав помітно втомленим, але саме обговорення війни повернуло йому енергію.
Шустер висловлює скептицизм щодо ймовірності того, що така фіксація призведе до переговорів з Путіним. Він підкреслює, що диктатор все ще вважає, що затяжна війна є вигідною стратегією для Росії. Тому, незважаючи на зростаючі втрати для своєї країни, він продовжує вести бойові дії.
"На сучасному етапі розвитку конфлікту російським збройним силам знадобиться ще декілька років активних бойових дій, щоб мати реальну можливість досягти поставлених цілей, - зазначає Шустер, коментуючи заяви Путіна щодо наміру контролювати всю так звану 'Новоросію'. - Вони також повинні бути готові до втрат сотень тисяч своїх військових. Однак здається, що саме цього і прагне Путін, незважаючи на ставлення до цього його співгромадян."
Досі Путін здебільшого зміг захистити російське населення від економічних наслідків війни, але українські удари по стратегічним об'єктам у тилу РФ змінили цю динаміку, перетворивши вторгнення з незначного подразника, який можна було ігнорувати, на безпосередню і дедалі більш загрозливу кризу, зазначає Politico. Проблеми настільки серйозні, що диктатор змушений їх визнавати, хоча Кремль продовжує приховувати реальний стан справ. Тим не менш, The Economist попереджає, що навіть у таких умовах до повного краху ще далеко, адже в Росії все ще є фінансові ресурси.
Удари по російських НПЗ -- це частина стратегії, здатної змінити економіку війни, пише у статті для ZN.UA президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар. Але чи достатньо цього -- читайте у матеріалі "Від палаючих НПЗ до морської блокади: нова стратегія тиску на Росію".
#Росія #Економіка #Україна #Московський Кремль #Росіяни #Інфраструктура #Володимир Путін #Журналіст #Стратегія #Політика #Українська мова #Підприємництво #Бойові дії #Дзеркало тижня. Україна #Новоросія #Диктатор #Солдат #Задній (військовий) #«Економіст» #«Атлантик» #Президент (урядова посада)
