
Україна розраховує отримати до кінця року всі заплановані 12,5 млрд євро за ініціативою ЄС Ukraine Facility.
Цю інформацію озвучив журналістам міністр економіки, охорони довкілля та аграрної політики України Олексій Соболев, повідомляє кореспондент LB.ua.
Скорочення четвертого траншу з 4,5 млрд до 3,05 млрд євро зумовлене невиконанням Україною запланованих показників у першому кварталі, а не останніми подіями, пов'язаними з НАБУ та САП.
За інформацією Соболева, під час затвердження плану України в рамках ініціативи ЄС Ukraine Facility у 2023 році "ми узгоджували його перегляд на цей період. Робота над цими змінами почалася в травні. Це був технічний процес, що тривав три місяці. Події в Раді (щодо НАБУ і САП, - ред.) не впливали на цю ситуацію. Зміни були заплановані ще до зміни урядової команди".
У першому кварталі Україна зобов'язалася реалізувати 16 показників для Європейського Союзу, з яких було виконано 13. Усі ці показники пов'язані з прийняттям законодавчих актів Верховною Радою.
Зокрема, мова йде про законопроект, який стосується територіальної організації виконавчої влади (так звана децентралізаційна реформа); закон, що передбачає реформу Агентства з розшуку та управління активами (АРМА); а також процес відбору суддів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС).
Закон про реформу АРМА ВР ухвалила 18 червня, президент Володимир Зеленський його підписав 27 липня. Закон про децентралізацію буде незабаром ухвалений, сподівається міністр економіки.
Коментуючи призначення суддів Вищого антикорупційного суду, Соболев зазначив, що було затверджено надто складний порядок відбору суддів. Внаслідок конкурсу з 25 необхідних суддів вдалося призначити лише двох. Він також повідомив, що в даний час у парламенті розглядається законопроєкт, що має на меті спростити цю процедуру.
Соболев висловив сподівання, що депутати ухвалять на серпневій сесії інші закони, які стосуються виконання Україною індикаторів за планом 1 і 2 кварталів 2025 року, і у "вересні у нас залишиться один прострочений індикатор ‒ призначення суддів ВАКС".
Міністр економіки розраховує, що гроші за прострочені індикатори в сумі 1,1 млрд євро Україна отримає наприкінці вересня- на початку жовтня.
"Соболев зазначив, що ми маємо намір отримати всі 12,5 мільярдів євро протягом цього року."
Нагадаємо, що в 2025 році Україна отримає четвертий транш фінансової підтримки в рамках механізму Ukraine Facility. Однак його сума становитиме лише 3,05 мільярда євро, замість запланованих 4,5 мільярда, оскільки країна не виконала три з шістнадцяти реформ, зобов'язуючись перед Європейським Союзом.
Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє повідомив, що Україна 6 червня подала запит на отримання четвертого траншу, зазначивши, що розраховує лише на часткову суму у 3 мільярди євро замість повних 4,5 мільярда. Після цього Єврокомісія розглянула запит і 30 червня направила відповідну пропозицію для обговорення до Ради ЄС.
Мерсьє пояснив, що четвертий транш є найбільшим за обсягом та кількістю реформ, які мали бути реалізовані: для його повної виплати потрібно було виконати 16 індикаторів. Україна повідомила про виконання 13 із них, а ще 3 ‒ перебувають у процесі реалізації.
Комісія підтвердила виконання 13 реформ та запропонувала Раді ЄС ухвалити рішення про виплату 3,05 мільярда євро в рамках четвертого траншу програми Ukraine Facility.
Якщо реформа не буде завершена у встановлені терміни, певна частина фінансового траншу може бути заморожена на період до 12 місяців. Протягом цього часу країна має можливість виконати необхідні вимоги і отримати затриману суму.
#Європейський Союз #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #Верховна Рада #Володимир Зеленський #Європейська комісія #Євро #Журналіст #Парламент #Виконавча влада (уряд) #Сільське господарство #Рада Європейського Союзу #Природне середовище #Національне антикорупційне бюро України #Спеціалізована антикорупційна прокуратура #Вищий антикорупційний суд України #LB.ua