Металургійна галузь України переживає суттєві труднощі. Протягом дев'яти місяців 2026 року випуск сталі зменшився приблизно на 20%, а імпорт стали займає майже половину внутрішнього ринку металопродукції. Якщо великі металургійні комбінати не зможуть відновити свою діяльність, це вплине не лише на промислові регіони країни.
В Україні спостерігається зниження обсягів виробництва сталі, в той час як імпорт цього матеріалу збільшується.
Залежність від іноземних постачальників може мати суттєвий вплив на ціни будівельних робіт, ремонт інфраструктури та процес відновлення країни. Таку думку висловив американський юрист та політичний стратег Юрій Ванетик в коментарі для 24 Каналу.
Металургія залишається однією з важливих галузей української економіки. Від її роботи залежать не лише експортні доходи та зайнятість у промислових регіонах, а й постачання матеріалів для залізниць, мостів, житлового будівництва, машинобудування та оборонного виробництва.
Проте обсяги сталевиробництва в Україні продовжують зменшуватися. Згідно з інформацією "Укрметалургпрому", у проміжку з січня по вересень 2026 року підприємства виготовили 4,431 мільйона тонн сталі. Це на 19,8% менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Тим часом український ринок все більше стає залежним від імпортних товарів.
Протягом дев'яти місяців 2026 року імпорт металопродукції покрив 46,78% внутрішнього споживання. Для порівняння, у минулому році цей показник становив 39,17%. Така тенденція свідчить про те, що українські підприємства та будівельний сектор все більше залежать від іноземних постачальників. Хоча імпорт допомагає уникнути дефіциту матеріалів, він не може компенсувати збитки, спричинені зменшенням внутрішнього виробництва.
За його словами, проблеми металургійних підприємств поширюються на суміжні галузі. Менше замовлень отримують гірничодобувні компанії, залізничні перевізники, енергетики та інші постачальники, які залежать від роботи металургійних комбінатів.
Яким чином виклики в металургійній галузі можуть позначитися на витратах відновлення?
Скорочення внутрішнього виробництва сталі створює додаткові ризики для будівельного сектору. Особливо це стосується проєктів, для яких потрібні великі обсяги арматури, металевих конструкцій, листової та спеціалізованої сталі. Коли покупці більше залежать від імпорту, на кінцеву вартість матеріалів впливають не лише ціни закордонних виробників. Додаються витрати на транспортування, страхування, перетин кордону, валютні коливання та ризики затримок постачання.
Таким чином, навіть при стабільних світових цінах на метал, українські замовники можуть стикатися з підвищеними витратами через логістичні та супутні витрати. Юрій Ванетик наводить ілюстративний приклад: якщо вартість сталі з доставкою зросте на 10-20%, це може призвести до збільшення загального бюджету проєкту на приблизно 2-6%, якщо метал займає 20-30% від усіх витрат.
Однак це не означає, що всі будівельні проєкти в Україні автоматично стануть дорожчими на той же відсоток. Реальний вплив буде залежати від типу металопродукції, постачальника, місця виконання робіт і умов закупівлі. Експерт зазначає, що державі слід регулярно оновлювати кошториси для будівельних і відновлювальних проектів, а також включати в контракти можливість індексації цін на матеріали. Інакше підрядники можуть зіткнутися зі збитками через зміни цін, які не можна було передбачити на етапі початку робіт.
Чому призупинення роботи металургійних заводів може бути небезпечним для економіки
Особливу небезпеку становить тривала зупинка великих промислових підприємств. Відповідно до даних Київської школи економіки, у вересні 2026 року, після призупинки роботи трьох найбільших металургійних комбінатів України, обсяги виробництва сталі знизилися на 53% в порівнянні з попереднім місяцем.
Проблема виходить за межі простої втрати обсягів виробництва. Навіть ті підприємства, які наразі призупинили свою діяльність, стикаються з необхідністю фінансування охорони, технічного обслуговування та консервації обладнання. Водночас, працівники можуть шукати нові можливості в інших секторах, постачальники ризикують втратити свої контракти, а споживачі в Україні можуть перейти на довгострокові угоди з зарубіжними виробниками.
Відновлення функціонування металургійного заводу є складним завданням. Це вимагає наявності надійної інфраструктури, стабільного постачання електроенергії, фінансових ресурсів, кваліфікованого персоналу та забезпечення сировинними ресурсами.
Запуск доменної печі - це процес, який суттєво відрізняється від простого вмикання світла, підкреслює Ванетик.
Чим більше часу підприємство залишається бездіяльним, тим важче відновити його нормальну діяльність. Таким чином, короткочасне зменшення обсягів виробництва може призвести до тривалих втрат у промислових можливостях.
Чи здатен імпорт стати альтернативою українській сталі?
У короткостроковій перспективі імпорт залишається необхідним для забезпечення потреб українського ринку. Металопродукцію можна закуповувати в Туреччині, країнах Європейського Союзу та інших виробників. Однак повністю замінити внутрішнє виробництво іноземними поставками непросто. Не вся продукція відповідає однаковим технічним вимогам і стандартам сертифікації. А також на строки доставки впливають пропускна здатність кордонів, транспортні маршрути, відмінності залізничної інфраструктури та страхові витрати.
Експерт вважає, що Україні необхідно розширити свої джерела постачання, щоб уникнути залежності від єдиного ринку чи виробника. Це можна досягнути шляхом укладення тривалих контрактів з різними постачальниками, покращення контролю якості та формування стратегічних запасів металу для ключових проектів відновлення та енергетичної сфери.
Однак імпорт повинен бути лише тимчасовим рішенням для задоволення ринкових потреб під час відновлення власних виробничих потужностей, а не постійною альтернативою українській металургії.
Що потрібно зробити, щоб зберегти металургію
Відновлення сектору не може зводитися лише до фінансової підтримки підприємств. Найголовніше - гарантувати фізичну безпеку промислових установ, енергетичних систем та транспортних мереж.
Другий ключовий аспект – це доступ до фінансування. Приватні інвестори, ймовірно, не готові вкладати великі суми в підприємства, що знаходяться під загрозою атак і не мають ефективного страхування від військових ризиків. У цій ситуації можуть бути корисні міжнародні фінансові установи та експортно-кредитні агентства, які можуть взяти на себе частину ризиків.
Також Україні потрібна зрозуміла стратегія відновлення металургії. Вона має передбачати прозорі правила для інвесторів, контроль за закупівлями, передбачувану податкову та митну політику, а також підтримку підготовки й працевлаштування кваліфікованих працівників.
Окремим пріоритетом є оновлення виробничих процесів. В особливості, покращення енергоефективності та зменшення викидів вуглецю є критично важливими для забезпечення конкурентоспроможності української сталі на європейському ринку, де діють суворі вимоги щодо вуглецевого регулювання.
Юрій Ванетик підкреслює, що Україні не слід ставити на противагу імпорт металу та відновлення національних виробництв. Закупівля металу з-за кордону може внести свій вклад у будівельні проекти та ремонти вже сьогодні, проте в майбутньому країні необхідно розвивати конкурентоспроможне внутрішнє виробництво. В іншому випадку, Україна може вийти з війни з підвищеними потребами у сталі, але з обмеженими можливостями для її самостійного виробництва.
Варто зазначити, що один з найбільших металургійних заводів України, "Запоріжсталь", зазнав серйозних фінансових втрат. Ще минулого року підприємство демонструвало прибутковість, але в цьому році опинилося в складних умовах. Зокрема, виникли проблеми з логістикою експорту, перебої в електропостачанні, а також пошкодження внаслідок російських атак. Щодо експорту продукції, нові правила Європейського Союзу, включаючи механізм вуглецевого коригування імпорту, створюють додаткові витрати для постачальників металургійної продукції, а також встановлюють квоти на імпорт певних видів сталі до ЄС.
#бюджет #Економіка #Імпорт #Україна #Дефіцит #Енергетична галузь #Логістика #Інфраструктура #Попит #Експерт #Туреччина #Економіка України #Юрист #тонна #Машинобудування #Залізниця #Металургія #Страхування #Міст #Метал #Америка #Компаній #Європейський Союз #«Запоріжсталь» #Стебло
