Зазначається, що майбутнє російської нафтопереробки та експорту нафти залежить від кількості дронів, якими володіє Україна.
У липні великі нафтопереробні заводи Росії, нафтові танкери, морська інфраструктура та основні нафтопроводи зазнали атак не менше 30 разів. За даними Bloomberg, це є другим найвищим показником за кількістю нападів за один місяць з початку повномасштабного конфлікту між Росією та Україною.
До того ж до липневої статистики не включили вісім ударів по танкерах, які пов'язують із терміналом Каспійського трубопровідного консорціуму на російському узбережжі Чорного моря, оскільки відповідальність за ці атаки ніхто не взяв. Якщо Київ підтвердить свою причетність до них, липень стане місяцем із найбільшою кількістю ударів по пов'язаних із Росією нафтових об'єктах.
"Перспективи російської нафтопереробної промисловості та експорту нафти значною мірою залежать від кількості безпілотників, які має Україна, а також від рішень, які вона ухвалює щодо їх використання. Хоча зусилля Росії з укріплення протиповітряної оборони можуть зменшити кількість дронів, які досягають своїх цілей, повністю захиститися від них не вдасться", — підкреслив старший науковий співробітник Центру "Карнегі Росія-Євразія" в Берліні та колишній керівник російської нафтової компанії Сергій Вакуленко.
У першій половині липня Україна активно атакувала російські нафтопереробні підприємства. Серед основних цілей опинився найбільший НПЗ у Росії, що знаходиться в Омську, більш ніж за 2500 км від українського кордону. Як наслідок, російським виробникам довелося збільшити експорт сирої нафти, оскільки обсяги її переробки знизилися до рекордно низького рівня з травня 2002 року.
У середині липня Україна змістила фокус своїх атак, зосередившись на нафтових танкерах. Згідно з оцінками EA Analytics, у липні середній обсяг переробки нафти в Росії підвищився до 3,6 мільйона барелів на добу, що перевищує попередню оцінку у 3,5 мільйона. Проте цей показник залишався приблизно на третину нижчим за звичайний сезонний рівень.
Генерал Михайло Драпатий, головнокомандувач Збройних сил України, підкреслив, що наша країна має на меті завдати Росії ще більших втрат, одночасно знижуючи її військові та економічні потенціали. Видання зазначає, що одним із проявів цієї стратегії стали удари в Чорному та Азовському морях, що призвело до проблем у судноплавстві з південних портів Росії.
Лише за тиждень, що закінчився 26 липня, у Новоросійському порту, через який проходить близько 20% морського експорту російської нафти, було завантажено всього чотири танкери. Для порівняння, протягом двох попередніх тижнів кількість таких суден складала сім і вісім відповідно.
Старший віцепрезидент і очільник відділу геополітичного аналізу компанії Rystad Energy AS, Хорхе Леон, повідомив, що Росія має можливість частково змінити напрямок експорту своєї нафти з Новоросійська до портів Балтійського моря. Проте, за його словами, наявні потужності трубопроводів, сховищ та танкерів, скоріше за все, не зможуть забезпечити перевезення всіх обсягів нафти, які не можуть бути відправлені через Чорне море. Він також підкреслив, що балтійські порти можуть стикатися з перебоями у своїй роботі.
Українські удари вже вивели з ладу значну частину нафтопереробних потужностей Росії, однак сам факт руйнувань поки не означає паливного колапсу. Але поріг, за яким компенсувати нестачу стане неможливо і під ударом опиняться вся економіка й постачання армії, існує.
Олег Саркіц у своїй статті "Яка ймовірність паливного колапсу в Росії — думка економіста" аналізує, що саме може стати критичним моментом для Росії та її фінансів.
#
