Конгресмен пояснив тиск Трампа і Путіна на Україну перед виборами у США.
Президент США Дональд Трамп та російський лідер Володимир Путін аналізують однакові результати соціологічних досліджень. На проміжних виборах, що відбудуться 3 листопада, республіканці, здається, зазнають серйозної поразки — цей результат, ймовірно, призведе до повернення контролю над Палатою представників до демократів, поставить під загрозу їхній вплив у Сенаті та обмежить монополію Білого дому на українську політику. Час для остаточного укладення мирної угоди, що б відповідала інтересам Москви, швидко спливає. Про це повідомляє конгресмен Джордж Вайтсайдс у своїй колонці для The Hill.
На його думку, саме цей політичний розрахунок пояснює раптову агресивну кампанію Вашингтона й Москви, спрямовану на те, щоб примусити Київ до поступок. Розуміючи, що їхні важелі політичного впливу ось-ось втратять силу, Трамп і Путін поспішають нав'язати Україні невигідну угоду до того, як у січні розпочне роботу новообраний Конгрес, налаштований на підтримку України, який зможе їм завадити.
Достатньо поглянути на відверту зухвалість умов, які Вашингтон нав'язує президенту України Володимиру Зеленському. Зіткнувшись із рекордно високими цінами на дизельне пальне у США напередодні дня виборів -- значною мірою через розв'язану ним війну проти Ірану, -- Трамп натомість вирішив звинуватити Україну.
9 жовтня Трамп уклав угоду з Путіним про постачання підсанкційного російського дизеля на американський і світовий ринки, водночас вимагаючи від Києва припинити високоефективні далекобійні удари безпілотниками по російських нафтопереробних заводах, які виробляють і постачають це пальне.
Ця угода викриває реальність, яку Кремль відчайдушно намагався приховати: Путін зазнає серйозних труднощів, а українська кампанія ударів безпілотниками працює.
В останні кілька місяців Путін визнанням підтвердив, що українські удари по російській енергетичній інфраструктурі призвели до серйозних ускладнень для країни. Атаки з боку Києва вивели з ладу значну частину нафтопереробних потужностей Росії, і тепер Москва з усіх сил намагається захистити те, що ще залишилося.
Путін не має можливості протидіяти безпілотникам за допомогою власних систем протиповітряної оборони, а українські дрони, як показали події, здатні досягати навіть Москви. Тому він звернувся до президента США з проханням стати захистом для російського енергетичного сектору, що дозволило Кремлю отримати нові фінансові надходження під час війни.
Коли Зеленський почав протистояти, адміністрація посилила військовий тиск. Американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер застерегли українських чиновників, що США можуть призупинити важливий обмін розвідувальною інформацією, якщо Україна не зупинить атаки на російські нафтопереробні підприємства.
Замінивши погрози реальними діями, американська адміністрація, схоже, вирішила не давати попереджень про наближення російських балістичних ракет. Ці атаки призвели до загибелі українців та позбавили електрики 600 тисяч осіб.
В той же час, як стало відомо, адміністрація президента США вимагала від Міністерства оборони, очолюваного Пітом Гегсетом, ввести обмеження на швидкість для військових терміналів Starshield, які використовуються Збройними силами України. Це призводить до втрати зв'язку щоразу, коли термінал перевищує швидкість 161 км/год, що суттєво ускладнює діяльність українських швидкісних дронів-перехоплювачів і ударних безпілотників під час бойових дій.
Фінансовий тиск є не менш відвертим. Віткофф і Кушнер тиснули на європейські столиці, домагаючись передачі мільярдів доларів заморожених активів російського Центрального банку до механізму під управлінням Вашингтона, щоб "відновити мирні переговори".
На щастя, європейські керівники рішуче відкинули цю ініціативу. Повернення цих коштів до Кремля могло б стати рятівним колом для ослабленої військової економіки Росії, водночас позбавивши Європу тих фінансових ресурсів, які необхідні для підтримки обороноздатності України без залежності від Вашингтона.
Причина вибору моменту для цього наступу за трьома напрямками очевидна. Навіть якщо демократи здобудуть контроль лише над Палатою представників, не кажучи вже про перемогу в обох палатах Конгресу, це зруйнує нинішню кампанію примусу.
Вже нині двопартійна група сенаторів, серед яких республіканці Мітч Макконнелл з Кентуккі та Джон Корнін з Техасу, закликає Трампа анулювати угоду на постачання російського дизельного пального.
Якщо демократи отримають контроль у січні, вони матимуть бюджетні важелі впливу та повноваження проводити розслідування, щоб законодавчо закріпити обмін розвідувальними даними, змусити Пентагон відновити повноцінний доступ до Starshield, ухвалити багаторічну військову допомогу та зберегти замороженими російські суверенні активи.
Для Путіна, який усередині країни бореться з двозначними відсотковими ставками та гострим дефіцитом робочої сили, перспектива ще двох років війни на виснаження проти України, повністю забезпеченої фінансуванням, -- це випробування, якого він може не пережити.
Йому терміново необхідно зупинити атаки на нафтопереробні заводи, відновити доходи від нафти та зменшити потужності української армії — і все це до того, як американські виборці позбавлять Трампа можливості реалізувати ці плани.
Ця кампанія тиску зазнає невдачі, адже українці не готові жертвувати своїм добробутом, щоб рятувати Трампа та Путіна від наслідків їхніх політичних обставин.
На жаль, реальність така, що це вже призвело до втрат серед українців і забере ще десятки життів, коли російські ракети будуть атакувати міста, які не отримали попереджень, а електричні мережі зазнаватимуть збою в умовах осіннього холоду.
Києву та його європейським партнерам слід проявляти терпіння до завершення року. Саме відчайдушність цього тиску свідчить про те, що годинник більше не грає на руку Москви.
Справжні лідери не метушаться, намагаючись встигнути до терміну виборів.
Завдання України -- витримати шантаж, продовжувати завдавати ударів безпілотниками по російських нафтопереробних заводах, забезпечити, щоб Європа й надалі тримала заморожені російські активи під замком, і дочекатися січня.
#
