Ваш гаманець цього літа постраждає найбільше.
Глобальні ціни на продукти харчування вже почали підвищуватися, а спекотна погода й явище Ель-Ніньо ускладнюють прогнози щодо врожаїв. В Україні, проте, прогнозується відносно хороший врожай. Але це не гарантує, що ціни на продукти залишаться стабільними. Про це заявив економіст, виконавчий директор і співзасновник аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін. Тож видання Фокус досліджувало, чи слід українцям готуватися до нової хвилі зростання цін на їжу.
Світові ціни на продукти знову зростають
Згідно з інформацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), у травні 2026 року світовий індекс цін на продукти харчування склав 130,8 пункту. Цей показник залишився практично незмінним у порівнянні з квітнем, проте перевищує рівень попереднього року на 2,9%.
Найбільше тривоги викликає ситуація на ринку зерна. За інформацією FAO, ціни на пшеницю на світовому ринку зростають вже протягом чотирьох місяців підряд. Це пов'язано з прогнозами щодо зниження врожайності в основних країнах-експортерах, зокрема в США, Європейському Союзі та Росії, а також з подорожчанням пального і добрив.
У той же час, у травні ціни на цукор зросли на 7,5%, досягнувши найвищого показника з жовтня 2025 року. Представники організації зазначили, що це пов'язано з побоюваннями щодо можливого негативного впливу погодного явища Ель-Ніньйо на врожай цукрової тростини в Індії та Таїланді.
Дорожчають також рис, окремі види м'яса, а соняшникова олія залишається дорогою через обмежену пропозицію, зокрема з України.
За прогнозами ФАО, світовий врожай пшениці у 2026 році становитиме 820 мільйонів тонн, що на 1,7% нижче, ніж у минулому році. Основними причинами цього є спекотна погода та посуха, які негативно впливають на виробництво в Європейському Союзі, США та Росії. Усе це відбувається на фоні вже розігрітого ринку, де війна в Перській затоці, висока вартість газу та добрив, а також закритий Ормузький пролив лише підсилюють напругу. "Ель-Ніньйо тут виступає не як перший фактор, а як другий, що запалює вже сухий ліс", - додає Амелін.
Чому всі говорять про Ель-Ніньйо
Одним із головних ризиків для світового продовольчого ринку цього року експерти дійсно називають кліматичне явище Ель-Ніньйо, яке змінює погодні умови в багатьох регіонах світу.
Згідно з дослідженням економістів Пола Кешина, Каміара Мохаддеса та Мехді Раїссі, Ель-Ніньо пояснює близько 20% коливань світових цін на сировину. Автори також дійшли висновку, що сильні епізоди цього явища здатні підвищувати ціни на сировинні товари приблизно на 3-4%, одночасно посилюючи інфляцію у багатьох країнах.
У даній праці підкреслюється, що погодні аномалії впливають не тільки на врожайність, але й викликають каскадні ефекти в глобальній торгівлі, транспортній сфері та енергетичних ринках.
Європа може зіткнутися з втратою частини свого врожаю.
Ще одним важливим чинником є зменшення прогнозів врожаю в Європейському регіоні.
Згідно з прогнозами Європейської комісії в документі "Короткостроковий огляд сільськогосподарських ринків ЄС", виробництво зернових у Європейському Союзі на сезон 2026-2027 років очікується на рівні близько 278 мільйонів тонн, що є приблизно на 3,2% нижчим в порівнянні з попереднім роком. Виробництво м'якої пшениці прогнозується на 6,2% менше, ніж у минулому році.
Цей прогноз був складений до того, як Західна Європа зазнала рекордної спеки наприкінці червня та на початку липня. Якщо високі температури триватимуть, це може призвести до зниження врожайності деяких культур у порівнянні з теперішніми оцінками.
На даний момент Україна виглядає більш привабливо.
Попри несприятливу ситуацію у світі, в Україні поки не очікують катастрофічного падіння врожаю.
Економіст вертає увагу, що цьогорічні прогнози залишаються досить оптимістичними.
"Урожай 2026 року виявився досить вдалим. Українська зернова асоціація прогнозує, що обсяг зерна та олійних культур складе 83,6 млн тонн, що перевищує минулорічні 80 млн тонн. Кукурудза показала навіть кращі результати в порівнянні з минулим роком завдяки сприятливим погодним умовам, а урожай соняшнику зріс на 20%," -- зазначив він.
Згідно з прогнозами Української зернової асоціації, у 2026 році загальний обсяг виробництва зернових та олійних культур може досягти 83,6 мільйона тонн, у той час як минулого року він становив приблизно 80 мільйонів тонн.
Прогноз урожаю УЗА
Пшениця – 22,5 млн тонн; очікування – 22,8 млн тонн.
* Кукурудза -- 31,1 млн т, прогноз -- 32,1 млн т;
* Ячмінь — 4,9 мільйона тонн; очікування — 5,2 мільйона тонн;
* Виробництво соняшнику – 11,1 млн тонн; очікування – 13,3 млн тонн;
* Соя -- 5,0 млн т; прогноз -- 4,9 млн т.
Якщо цей сценарій здійсниться, експорт зернових і олійних культур може зрости до 50,8 мільйонів тонн у порівнянні з приблизно 42,3 мільйона тонн у поточному сезоні.
Однак самі фермери підкреслюють: такий прогноз може здійснитися лише за умови надійної роботи логістичних процесів.
"Нашою загрозою є не Тихий океан, а логістичні виклики Чорного моря та нові квоти ЄС, які обмежують експорт," - підкреслив Амелін.
Міністерство економіки робить обережніші оцінки ситуації.
У той же час Міністерство економіки, екології та аграрної політики проявляє певну обережність у своїх діях.
Тарас Висоцький, перший заступник міністра, очікує, що цьогорічний врожай зернових складе близько 60,4 мільйона тонн, що є приблизно на 1% менше в порівнянні з минулим роком.
Він зазначив, що найбільші загрози в даний момент стосуються саме кукурудзи.
"На сьогоднішній день погодні ризики стосуються кукурудзи, оскільки ця культура найбільше підпорядкована термінам посіву, температурним коливанням та вологості в період росту," -- підкреслив Висоцький.
Іншим чинником виявилася холодна та дощова весна.
"Цьогорічна весняна кампанія стикається з великими труднощами через прохолодну весну та надмірне зволоження ґрунтів, що, в свою чергу, спричинило затримку в сівбі пізніх культур," -- зазначив він.
Одночасно він підкреслив, що прогнози стосовно пшениці та ячменю залишаються адекватними для підтримки продовольчої стабільності в державі.
Чому продукти все одно дорожчатимуть
Навіть за умови гарного українського врожаю, уникнути впливу глобальних тенденцій, скоріш за все, не вдасться.
Згідно з прогнозами Світового банку, у базовому сценарії цього року ціни на продукти харчування можуть зрости приблизно на 2%. У той же час загальний індекс сировинних товарів очікується на 16% вищим, а вартість добрив – майже на 31% вищою.
Анатолій Амелін переконаний, що українці відчують наслідки цього сценарію більшою мірою, ніж жителі заможніших держав.
"Для нас це болючіше, ніж для німця. Чим більша частка їжі в споживчому кошику -- тим сильніше відчувається удар", -- зазначає економіст.
Він зазначив, що результати можуть не з'явитися миттєво.
"НБУ не зможе так вільно знижувати ставку, як хотілося б: імпортована продовольча інфляція прийде з лагом у пів року-рік", -- прогнозує Амелін.
Де Україна має шанси на перемогу.
Незважаючи на потенційні загрози для споживачів, аграрний сектор може отримати вигоду з цієї ситуації.
"Як один із провідних експортерів зерна та соняшникової олії, ми скоріше виграємо від підвищення цін на продукти харчування, адже зростання світових цін призводить до збільшення доходів від експорту," - підкреслює Амелін.
Одночасно важливою умовою залишається здатність безперешкодно вивозити урожай.
У статті, опублікованій у спеціалізованому виданні Grain Central, зазначається, що удари з боку Росії по чорноморським портам, залізничному транспорту та енергетичній інфраструктурі становлять серйозну загрозу для українського експорту. У разі погіршення логістичних умов, аграрії можуть зіткнутися зі зниженням цін на внутрішньому ринку через накопичення великих обсягів зерна, а економіка ризикує втратити значну частину валютних надходжень.
Що чекає на українців
На даний момент немає підстав стверджувати, що в Україні відбудеться різке зростання цін на продукти. Проте глобальний ринок уже переживає етап зростаючої нестабільності. Ціни на зерно, цукор, добрива та енергоресурси зростають, а ризики, пов'язані з погодними умовами, лише збільшуються.
На думку фахівця, для України важливим аспектом залишиться не тільки власний врожай, але й здатність безперешкодно експортувати його через порти Чорного моря. Це питання стане визначальним для того, чи зможе країна скористатися високими світовими цінами, чи, навпаки, опиниться перед новими економічними труднощами.
Нагадаємо, що нещодавно Державна служба статистики опублікувала нові економічні показники, які відображають актуальні тренди в українській економіці. Середня заробітна плата громадян України продовжує підвищуватися, однак галузь промисловості поки що не демонструє ознак відновлення. Водночас, ціни на продукцію від виробників залишаються на високому рівні.
#погода #зерно #Економіст #Інфляція #Європа #Росія #Економіка #Дощ #Україна #Українці #Товари #Європейська комісія #Логістика #Експорт #Індія #Хліб #тонна #Пшениця #Таїланд #Цукор #Ель-Ніньо #Добриво #Продовольча та сільськогосподарська організація #Зернові #Соняшник #Урожайність #Їжа #Європейський Союз
