Безліч українців не тільки знайшли прихисток у країнах Балтії, але й стали важливою складовою місцевого ринку праці. Тому повернення біженців додому після завершення війни стане серйозним випробуванням для роботодавців у Балтії, особливо в сферах будівництва та промисловості.
Як повідомляє Delfi, фахівці застерігають, що без робочої сили з України країнам Балтії доведеться зіштовхнутися з вибором: або швидке підвищення заробітних плат, або термінова необхідність у технологіях, що здатні замінити людську працю.
Хто найбільше покладається на українців?
Роль української робочої сили в економіці країн Балтії варіюється. У Естонії найбільша кількість українців, які працюють тут — у 2023 році їх налічувалося близько 36 тисяч, з яких близько 24 тисяч прибули як біженці. Це становить приблизно 5% всього трудового ресурсу країни.
За словами Рауля Арона, керівника економічного та освітнього відділу Конфедерації роботодавців Естонії, ситуація не вказує на те, що естонська економіка безпосередньо залежить від українських працівників. Проте, їхній потенційний виїзд може посилити вже існуючий дефіцит робочої сили в країні.
"Чисельність працездатного населення з кожним роком скорочується, і дефіцит робочої сили, безумовно, є однією з найбільших проблем для естонської економіки", - підкреслив він.
Латвія має найменшу залежність від українських працівників.
У Латвії роль громадян України на ринку праці значно менша, ніж в Естонії. У першому кварталі 2026 року в Латвії було зайнято 871,2 тисячі осіб. З них 10,5 тисячі (приблизно 1,2%) - біженці з України, зареєстровані як наймані працівники. З минулого року їхня кількість зросла приблизно на 1200 осіб.
За даними Департаменту міграції, у 2025 році в Литві проживало понад 75 тисяч біженців, з яких приблизно 38 тисяч працювали у різних секторах. Враховуючи, що у 2025 році в Литві в середньому було зайнято 1,456 млн осіб, громадяни України становлять приблизно 2,6% від усіх зайнятих у країні.
В яких сферах зайняті українці?
* Естонія
Згідно з інформацією Системи прогнозування робочої сили та навичок (OSKA), українці відіграють важливу роль у таких секторах, як будівництво, металообробка, клінінгові послуги, а також у виконанні простих виробничих завдань і в індустрії громадського харчування. Крім того, близько 20% працівників у металообробній галузі Естонії є громадянами України.
Латвійська та Литовська республіки
Більшість українців зайняті в професіях середньої та низької кваліфікації, охоплюючи різні сфери, такі як промисловість, будівництво, торгівля, транспорт, готельний бізнес та інші послуги. У Литві найбільша частка українців працює на посадах середньої кваліфікації (73,5%), тоді як близько 10% займають висококваліфіковані позиції в таких галузях, як охорона здоров'я, освіта, інформаційні технології та машинобудування.
Після закінчення війни в Україні не всі вирушать за межі країни.
Ієва Опмане підкреслює, що не варто вважати виїзд українців після закінчення війни неминучим. Вона зазначила, що для чоловіків працездатного віку існують обмеження на виїзд з України, і вважає, що саме ця категорія може бути більш схильною до зміни місця проживання (навіть тимчасово, щоб заробити додаткові кошти). Згідно з даними, отриманими в результаті дослідження Тартуського університету:
77% українських біженців, які перебувають в Естонії, мріють про можливість колись повернутися на свою рідну землю.
* близько чверті бачать себе в Естонії через три роки;
Близько 66% очікують, що до цього моменту залишаться в Україні.
В якій галузі буде найбільший вплив
У березні 2022 року в латвійському будівельному секторі працювало кілька сотень українських громадян. Через чотири роки ця цифра виросла до приблизно 1000 українців.
Та, за словами голови правління Латвійської асоціації будівельних підрядників Едійса Купчса, навіть попри те, що на деяких підприємствах громадяни України становлять до 50% робітників, в галузі все одно спостерігається нестача робочої сили. А після закінчення війни конкуренція за кваліфіковану робочу силу лише посилиться.
"Після війни ми можемо спостерігати не лише активніше повернення жителів України на батьківщину, а й переорієнтацію на Україну робітників з інших країн, включно з Латвією", - заявив Купчс, нагадавши про потребу у повоєнній відбудові країни.
Згідно з інформацією, наданою Європейською комісією, близько 20% промислових підприємств і 25% будівельних компаній у Латвії вже зазначають, що нестача робочої сили заважає їм максимально використовувати свої виробничі можливості. У зв'язку з цим Ієва Опмане висловлює переконання, що зменшення кількості працівників може створити додатковий тиск на рівень заробітної плати та підштовхнути до пошуку технологічних інновацій для підвищення ефективності.
Як вже повідомляв OBOZ.UA, уряд Естонії схвалив позицію країни щодо проєкту рішення Ради ЄС, який передбачає продовження тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2028 року. Водночас можуть запровадити важливе обмеження - статус більше не надаватимуть громадянам України, які не мали законного права залишати країну через військовий обов'язок.
#Транспорт #Литва #Економіка #Україна #Українці #Дефіцит #Бізнес #Європейська комісія #Біженець #Робоча сила #Конкуренція (економіка) #Українська мова #Ринок праці #Латвія #Естонія #Машинобудування #Інформаційні технології #Українське громадянство #Конфедерація #Заробітна плата #Міграція людей #Європейський Союз #Країни Балтії #Тартуський університет
